Ухвала суду № 85463640, 05.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/9684/2012

Провадження по справі № 2-с/635/9/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №2034/9684/2012, виданого Харківським районним судом Харківської області 10 вересня 2012 року за заявою Акціонерної компанії «Харківобленерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з електроенергії,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2012 року Харківським районним судом Харківської області був виданий судовий наказ, яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго” стягнута заборгованість за послуги з електроенергії в сумі 3004 (три тисячі чотири) гривні 31 копійку та судовий збір у сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

01 листопада 2019 року до Харківського районного суду Харківської області звернулась боржник ОСОБА_1 із заявою, в якій просила поновити їй строк для подання заяви про скасування вищевказаного судового наказу, визнавши причини пропуску строку поважними, та скасувати зазначений судовий наказ. В обґрунтування заяви посилалася на те, що влітку 2019 року вона виявила, що з її пенсії в примусовому порядку почали утримуватися кошти, 06 вересня 2019 року вона ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження і дізналася про існування вищевказаного судового наказу, після чого звернулася до Харківського районного суду Харківської області та 17 вересня 2019 року отримала оскаржуваний судовий наказ. Оскільки боржник вважала, що заборгованості за послуги з електроенергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я її матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , немає, боржник звернулася із відповідною заявою до Харківського районного відділення енергозбуту АТ «Харківобленерго», відповідь на яку отримала лише в кінці вересня 2019 року. Вважає вимоги стягувача щодо сплати заборгованості за послуги з електроенергії необґрунтованими з наступних підстав. Так, на момент винесення оспорюваного судового наказу та по теперішній час боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ніколи не була власником будь-якого іншого нерухомого майна, в тому числі майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто не була споживачем послуг електроенергії за вказаною стягувачем адресою та не є належним боржником у справі. Такі пояснення ОСОБА_1 була позбавлена можливості надати у зв`язку з розглядом справи в порядку наказного провадження. В обґрунтування заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування наказу, боржник посилалася на те, що після отримання нею 17 вересня 2019 року оскаржуваного судового наказу, вона намагалася в позасудовому порядку врегулювати питання та зібрати докази необґрунтованості звернення стягувача до суду, на що пішло багато часу, зокрема нею велось листування зі стягувачем щодо помилково утриманих коштів з її пенсії, складався акт про постійне проживання боржника, тощо. Враховуючи викладене, вважає, що пропустила строк подання заяви про скасування судового наказу з поважних причин.

На момент видачі Харківським районним судом Харківської області судового наказу №2034/9684/2012 від 10 вересня 2012 року, діяв Цивільно-процесуальний кодекс в редакції Закону від 18 березня 2004 року.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 105 ЦПК України (в редакції Закону від 01 вересня 2012 року), боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право

захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Справа №2034/9684/2012 за заявою АК «Харківобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з електроенергії з ОСОБА_1 відповідно до акту №08-16/13 від 11 серпня 2017 року про вилучення та знищення документів, невнесених до Національного архівного фонду, погодженого Протоколом засідання ЕПК Державного архіву Харківської області №9 від 27 вересня 2017 року, була знищена. Однак, в розшивках із зазначеної справи міститься зворотне поштове повідомлення, направлене за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що остання отримала судовий наказ та заяву про видачу судового наказу 09 жовтня 2012 року, про що поставила свій підпис. Судом встановлено, що своїм правом щодо скасування судового наказу в порядку ст. 105 ЦПК України (в редакції Закону від 18 березня 2004 року) боржник ОСОБА_1 не скористалася, судовий наказ набрав законної сили.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідно до якого Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції 03 жовтня 2017 року, яка набула чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи ту обставину, що заява про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу подана боржником 01 листопада 2019 року, суд розглядає її за правилами ЦПК України в редакції 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК УКраїни, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Боржник ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу посилається на те, що після отримання нею 17 вересня 2019 року оскаржуваного судового наказу, вона намагалася в позасудовому порядку врегулювати питання та зібрати докази необґрунтованості звернення стягувача до суду, на що пішло багато часу, зокрема нею велось листування зі стягувачем щодо помилково утриманих коштів з її пенсії, складався акт про постійне проживання боржника, тощо.

Одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є дотримання процесуальних строків, в тому числі строку на подання заяви про скасування судового наказу. Невиконання такого обов`язку є підставою для ухвалення рішення про повернення такої заяви боржнику в порядку ст. 171 ЦПК України.

За змістом зазначеної статті, суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку, при цьому поважність причин повинен доводити заявник.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що просить поновити строк, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що має бути підтверджено належними доказами.

Разом з тим, зазначені боржником підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу не є поважними, судом не встановлено наявність будь-яких непереборних обставин, істотних перешкод чи труднощів, які б зумовили подання боржником заяви про поновлення строку на подання заяви про скасування наказу з пропуском строку.

Крім того, вирішуючи питання про поновлення строку, суд звертає увагу на наступне.

Скасування судових наказів через значний проміжок часу, який суттєво перебільшує встановлений законом строк, означало б вихолощення права, встановленого судовим рішенням, та порушувало б принцип правової визначеності. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати повторного відкриття провадження просто з метою повторного розгляду справи і постановлення в ній нового рішення.

У справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) Європейський суд постановив: правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень.

Судовий наказ №2034/9684/2012, виданий Харківським районним судом Харківської області 10 вересня 2012 року, тобто більше семи років тому, набрав законної сили та виконується у примусовому порядку.

В даному випадку, судом встановлено, що боржник отримала копію оскаржуваного судового наказу 09 жовтня 2012 року, своїм правом щодо скасування зазначеного судового наказу не скористалася, судовий наказ набрав законної сили, будь-яких поважних причини пропуску звернення боржника із заявою про скасування судового наказу судом не встановлено, а вказані заявником причини пропуску такого строку не виправдовують втручання у принцип правової визначеності.

Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя,-

П О С ТА НО В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №2034/9684/2012, виданого Харківським районним судом Харківської області 10 вересня 2012 року за заявою Акціонерної компанії «Харківобленерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з електроенергії– повернути ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В. Бобко