Ухвала суду № 85461201, 07.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4629/14-ц

Провадження №2-з/522/779/19

УХВАЛА

07 листопада 2019 року м.Одеса

Приморського районного суду м.Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання привести приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23.10.2014 року позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області - задоволено частково.

07.11.2019 року до Приморського районного суду м.Одеси надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання привести приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови шляхом зняття арешту з нерухомого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 190,5 кв.м. який належить на праві власності ОСОБА_1 також просила виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №6174671 від 01.07.2014 року про арешт.

Заява обґрунтована тим, що 23 червня 2014 року ухвалою суду заяву представника позивача заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 190,5 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 05.11.2019 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Офіцеровою Л.Л. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» та постановлено про припинення чинності арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення Відтак, вважає, що на сьогоднішній день відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

У судове засідання призначене на 07.11.2019 року ОСОБА_1 не з`явився, представник заявника – Брушньовська І.І. надала суду заяву, в якій просила заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, справу просила розглядати за її відсутністю.

У судове засідання представник Одеської місцевої прокуратури №3 – Смірнова О.О. не з`явилася, надала суду заяву, в якій зазначила, що вирішення питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, залишає на розсуд суду, зазначену заяву просила розглядати за її відсутністю.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає розгляду цього питання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання привести приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 23.06.2014 року заяву представника позивача заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про забезпечення позову було задоволено. Забезпечено позов заступника прокурора Приморського району м.Одеси, який діяв в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, а саме: накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 190,5 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23.10.2014 року позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області - задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок привести житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у первинний стан згідно технічного паспорту від 17.09.2007 року.

Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 27.12.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 121,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 121,80 грн.

03.03.2017 року Одеська міська прокуратура №3 звернулася до суду з заявою про роз`яснення рішення суду від 23.10.2014 року по зазначеній справі.

Ухвалою суду від 20.04.2017 року роз`яснено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2014 року визнано недійсним нотаріально посвідчений договір дарування від 27.12.2012 року, 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №792.

12.09.2017 року Одеська міська рада звернулася до суду з заявою про видачу виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 18.10.2017 року поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.10.2014 року, ухваленого по вказаній цивільній справі .

27.02.2018 року представником Одеської міської ради було отримано виконавчий лист та пред`явлено до виконання до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 27.11.2018 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2014 року, у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 190,5 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.07.2019 року ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 27.11.2018 року про скасування заходів забезпечення позову скасовано і постановлено нову, якою у задоволені заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання привести приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови – відмовлено.

06.11.2019 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про скасування забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 23.06.2014 року, посилаючись на ту обставину, що 05.11.2019 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Офіцеровою Л.Л. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

В матеріалах справ наявна копія вказаної постанови державного виконавця від 05.11.2019 року ВП №55982232 щодо боржника ОСОБА_1 про зобов`язання провести житлове приміщення у первинний стан, з якої вбачається що виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням виконавчого документу у повному обсязі.

Також до заяви долучено Акт державного виконавця від 04.11.2019 року, з якого вбачається, що боржником вимоги виконавчого документу виконані у повному обсязі, боржником за власний рахунок житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , приведено у первинний стан, згідно технічного паспорту від 17.09.2007 року.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, зобов`язання приміщення в попередній стан шляхом знесення самовільної прибудови - залишено без розгляду.

Згідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.8 ст.158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Таким чином, на момент звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, рішення суду від 23.10.2014 року виконано, ОСОБА_1 за власний рахунок приведено житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у первинний стан згідно технічного паспорту від 17.09.2007 року.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що зникли підстави для забезпечення позову, судом не встановлені інші передбачені процесуальним законом підстави для забезпечення позову, з огляду на що, вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно підлягають скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.31-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

При цьому, суд вбачає, що ухвала про зняття арешту з житлового будинку і є підставою для виключення запису про обтяження номер 6174671 від 01.07.2014 року про арешт зазначеного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Отже, враховуючи викладене, та постанову державного виконавця від 05.11.2019 року, суд вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 3-13, 43, 49, 89, 158, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 23.06.2014 року, у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 190,50 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Копію ухвали суду направити сторонам для відома, а також для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Черняховського, 6).

У задоволені решти вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 07 листопада 2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.