Рішення № 8546058, 09.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р. Справа № 7/286-09

Розглянувши справу за позовом ТОВ "Олга"

До           Фізична особа - підприємець Шаповал Ольга Вікторівна

Про стягнення 2077,70 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача:Сіленко А.О. –представник за довіреністю б/н від 28.12.2009року;

від відповідача: не з’явились.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

14.12.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шаповал Ольги Вікторівни (далі –відповідач) про стягнення 2077,70грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки продукції №395 від 27.06.2008року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу та пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2009року було порушено провадження у справі №7/286-09 та призначено її розгляд на 26.01.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 26.01.2010року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 09.02.2010року.

У судове засідання 09.02.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду від 21.12.2010року та 26.01.2010року не надав.

В судовому засіданні 09.02.2010року представник позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

27.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»(постачальник за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Шаповал Ольгою Вікторівною (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки продукції №395 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався продати та поставити, а покупець зобов’язався купити та оплатити на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід’ємними частинами цього договору.

Як визначено п. 3.1., 3.2. договору, ціна на товар встановлюється на підставі прайс-листів постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

До обов’язків покупця, відповідно з п. 3.3. договору, відноситься обов’язок оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009року, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. (п.8.5. договору).

Як встановлено господарським судом, на виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар за видатковою накладною ТТН №1/9641 27392 від 09.09.2008року на суму 1893,14грн. та за видатковою накладною ТТН №1/9641 27393 від 09.09.2008року на суму 184,56грн., а всього на суму 2077,70грн. Отже, факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, з відміткою відповідача та копіює довіреності на отримання вказаного товару від позивача (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду.

На момент розгляду справи заборгованість у сумі 2077,70грн. відповідачем не погашена.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними, проте доказів сплати заборгованості по оплаті вартості отриманого товару не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару згідно укладеного між сторонами договору доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 248,70грн. за період з 16.08.2008року по 17.09.2009року.

Однак господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповдно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Враховуючи вищезазначені правові норми, дату поставки товару 09.09.2008року та те, що відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов’язаний був оплачувати кожну партію товару протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару (а саме до 16.09.2008року), господарський суд зазначає, що перебіг строку нарахування пені починається 17.09.2008року.

Таким чином, беручи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України строк нарахування пені закінчується 17.03.2009року, а не 17.09.2009року, як помилково зазначає позивач у позовній заяві.

Здійснивши перерахунок суми пені за період з 17.09.2008року по 17.03.2009року (за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1.) господарський суд дійшов до висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

Господарський суд, враховуючи прохальну частину позовної заяви, зазначає, що сума позову становить 2106,40грн. (2077,70грн. основний борг+248,70грн. пеня), яку просить стягнути позивач з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 2106,40грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шаповал Ольги Вікторівни (08292, Київська область, смт. Буча, бульвар Б.Хмельницього, буд.4, кв. 22, ідентифікаційний номер 2700020609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА»(01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код ЄДРПОУ 23507629) 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 70 коп. основного боргу, 248 (двісті сорок вісім)грн. 70 коп. пені, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя