Рішення № 8545908, 09.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" лютого 2010 р. Справа № 10/337-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/337-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІФОН-ТРАНС»,

м. Луганськ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Беарс», м. Бровари;

про стягнення 18808,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Гріфон - Транс»(далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Беарс»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 18808,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 465.09.02.05 від 05.02.2009р. у відповідача виникла заборгованість у сумі 17091,00 грн., за прострочення якої нараховані пеня в сумі 1447,09 грн. та втрати від інфляції в сумі 270,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2009р. порушено провадження у справі № 10/337-09, розгляд якої призначено на 14.12.2009р.

Присутнім у судовому засіданні 14.12.2009р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву за № 14/12 від 14.12.2009р., відповідно до якого останній заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в документах, які залучені до справи (рахунки, акти виконаних робіт), відсутні будь-які посилання на укладений між сторонами договір, як на підставу розрахунків, тому, на думку відповідача, підстав вважати, що надання послуг з перевезення вантажів здійснювалося саме в рамках укладеного договору –немає. В свою чергу, відповідач не заперечує, що отримував послуги з перевезення відповідно до наданих позивачем рахунків та актів, але оскільки рахунки не містять в собі відомостей про кінцевий строк повного розрахунку відповідачем за надані послуги, тому позивач зобов’язаний був надіслати вимогу про сплату залишку заборгованості, відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Також, у судовому засіданні 14.12.2009 р. сторонами надано суду клопотання, відповідно до якого вони просять суд розглядати справу у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 14.12.2009р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 19.01.2010р., у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

У судовому засіданні 19.01.2010 р. позивач надав витребувані судом документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом була оголошена перерва на 09.02.2010р. для підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Гріфон-Транс»(за договором –експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Беарс»(за договором –замовник) було укладено Договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 465.09.02.05, відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов’язання, протягом всього строку дії цього договору, здійснювати організацію перевезень вантажів замовника або для замовника автомобільним транспортом.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що експедитор (позивач) укладає угоди на перевезення вантажів у відповідності з чинним законодавством України, а також вимогами замовника, викладеними у цьому договорі та заявках на перевезення вантажу, які підписуються сторонами і є невід’ємними частинами цього договору.

Правовим документом, який підтверджує факт виконання зобов’язань експедитором належним чином - є CMR та акт приймання-передачі послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів підписаний сторонами (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 7.5 договору, термін його дії встановлюється до 31.12.2009р.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги та послуги з транспортування вантажів, що підтверджується актом № ОУ-0000071 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.03.2009р. та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серії А № 004003; актом № ОУ-0000143 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.04.2009р. та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серії А № 005452; актом № ОУ-0000147 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.04.2009р. та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серії А № 401378 (копії актів здачі-приймання робіт та товарно-транспортних накладних містяться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 465.09.02.05 від 05.02.2009р. містить права та обов'язки експедитора та замовника, визначає порядок взаєморозрахунків, встановлює відповідальність сторін у випадку порушення умов договору, містить застереження про форс-мажор та реквізити сторін, тобто всі істотні умови, передбачені ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Доводи відповідача про те, що наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки не можуть бути розцінені, як докази здійснення перевезення вантажів у рамках укладеного договору, оскільки в них відсутнє посилання на реквізити Договору № 465.09.02.05 від 05.02.2009р., судом до уваги не приймаються, так як вказані документи містять передбачені абзацом 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., реквізити, зокрема зміст господарської операції - надання послуг.

Абзац 2 цього ж пункту Положення передбачає зазначення підстави для здійснення операції, як додатковий реквізит документу.

Крім того, відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (копії в матеріалах справи), і що, в свою чергу, свідчить про схвалення відповідачем договору шляхом прийняття останнього до виконання; по-друге, у відзиві на позовну заяву відповідачем підтверджено факт отримання послуг з перевезення відповідно до наданих позивачем рахунків та актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що послуги були надані в меншому обсязі, чи оплачені в більшому розмірі, ніж вказано позивачем або ж в рамках іншого укладеного між сторонами договору про надання послуг із транспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що відповідач здійснює розрахунки з позивачем протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за надані послуги в сумі 17091,00 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочку платежу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1447,09 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення строків здійснення платежів по данному договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Враховуючи, що розрахунок пені, який міститься в матеріалах справи та перевірений судом, є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1447,09 грн. пені також підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 270,16 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунки інфляційних втрат, які міститься у позовній заяві є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 270,16 грн. інфляційних втрат, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.                    Позов задовольнити повністю.

2.                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Беарс»(07400, Київська область, м. Бровари, пров. Тупий, буд. 7; код ЄДРПОУ 30977922) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гріфон-Транс»(91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1Б, к. 502; код ЄДРПОУ 35707380) 17091,00 грн. –основної заборгованості, 270,16 грн. –інфляційних втрат, 1447,09 грн. –пені, а також судові витрати: 188,08 грн. – державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов