Рішення № 85458285, 24.10.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9522/18

Провадження № 2/369/508/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Середенко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення, визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням, зобовязання забезпечити вільний доступ до приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року АТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення, визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням, зобовязання забезпечити вільний доступ до приміщення, посилаючись на те, що 16 вересня 2008 року між АТ - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та фізичною особою ОСОБА_4 укладено Договір кредиту № 007/726525-KR.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_4 , за вищевказаними Кредитними договорами 16 вересня 2008 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та позичальником ОСОБА_4 укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В. іпотечний договір № 007/726529-Ю, зареєстрований в реєстрі за № 7097, предметом якого є житловий будинок, загальною площею 611, 10 метрів метрів квадратних та жилою площею 234, 20 метрів квадратних, альтанка літ. Б, огорожа № 1-3, вимощення № 4, колодязь № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_4 умов вказаного Кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-2075/10 від 10.02.2011 задоволено позов АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на спірний будинок. На примусове виконання видано виконавчий лист.

При примусовому виконанні вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Київській області Перепелицею А.В., на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» від 14.05.2018 про виявлення бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, оскільки вказане майно на третіх електронних торгах не було реалізовано, у зв`язку із відсутністю від учасників цінової пропозиції.

18 червня 2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, відповідно до якого право власності на який належить ПАТ «Укрсоцбанк». На підставі чого ПАТ «Укрсоцбанк» зареєструвало право власності у Державному реєстрі речових прав.

Проте з листа відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради позивачу стало відомо, що у спірному будинку зареєстровані відповідачі.

На адресу відповідачів позивачем було направлено цінний лист з вимогою про виселення та зняття з реєстрації. Проте вказана вимога була проігнорована відповідачами.

Позивач вказує, що подальше користування відповідачами житловим будинком, що належить на праві власності ПАТ «Укрсоцбанк», та відмова добровільно звільнити помешкання, перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися нерухомим майном на свій розсуд.

На підставі викладеного просить суд визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Усунути перешкоди у праві користуванні майном ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третіх осіб забезпечити вільний доступ до жилого приміщення, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та проти заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати та надала копії документів на іноземній мові.

Представник відповідачів до судового засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Враховуючи тривалий час розгляду вказаної справи, численні клопотання відповідачів про відкладення судових засідань, відсутність відзивів та клопотань з приводу забезпечення доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів. Причини неявки відповідачів до судового засідання розцінюються як неповажні, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 16 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та гр. - ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 007/726525-KR. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 613 000, 00 (шістсот тринадцять тисяч) доларів США 00 центів. Цільове призначення на купівлю нерухомості, а саме : житловий будинок, загальною площею 611, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того 16 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та гр. ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 007/7265529-Ю, зареєстрований в реєстрі за № 7097, відповідно до умов якого в рахунок забезпечення виконання умов основного договору відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, позначений на плані літерою «А», загальною площею 611, 10 кв.м., біля житлового будинку є альтанка літ. Б, огорожа № 1-3, вимощення № 4, колодязь № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-2075/10 від 10.02.2011 року судом видано виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок , загальною площею 611,10 кв.м., жилою площею 234, 20 кв. м., альтанку, огорожу, вимощення, колодязь, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При примусовому виконанні виконавчого листа, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Перепелицею А.В. на підставі заяви Пат «Укрсоцбанк» від 04.05.2018 про виявлення бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та видано Акт № 40834910 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, оскільки вказане майно на третіх електронних торгах не було реалізоване, у зв`язку із відсутністю від учасників цінової пропозиції.

18 червня 2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. видано свідоцтво, що зареєстровано в реєстрі за № 3260, яким посвідчив, що ПАТ «Укрсоцбанк» належить на праві власності майно, що складається з : житловий будинок літера «А», загальною площею - 611, 10 кв.м., жилою площею 234, 20 кв.м., літера «Б» - альтанка, № 1-3 - огорожа, № 4 - вимощення, № 1 - колодязь, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

На підставі вказаного свідоцтва, 18 червня 2018 року за ПАТ «Укрсоцбанк» зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за вих. № 413 від 26 брезня 2018 року, за відомостями відділу реєстрації місця проживання станом на 26.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 а зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 02.06.2009 року.

26 червня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу відповідачів, цінним листом з описом вкладення, направлено вимогу про виселення та зняття з реєстрації за вих. № 12.1-02/37-18205 від 26.06.2018 р. Дану вимогу відповідачами отримано 03.07.2018 року, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту «Укрпошта» відстеження поштового відправлення.

Станом на момент звернення до суду з даною позовною заявою відповідачі продовжують користуватися нерухомим майном позивача.

Отже, позивач у встановленому законом порядку набув право власності на зазначене нерухоме майно.

Таким чином, право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1 , припинилося внаслідок звернення стягнення на нього за його зобов`язаннями щодо погашення боргу.

При цьому, жодних правовідносин з приводу користування спірним майном між сторонами судом встановлено не було, отже, відповідач з набуттям права власності позивачем на спірне нерухоме майно втратив і право користування нею.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Проте, відповідач до теперішнього часу не звільнив вказаний будинок.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, а також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як врегульовано положеннями ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 34, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч.1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

З огляду на викладене, позивач, як власник спірного майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм нерухомим майном, у тому числі, шляхом визнання колишнього власника та членів його сім`ї такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання осіб такими, що втратили право користування підлягають задоволенню.

Щодо вимог про виселення, суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Так, згідно із ч.ч. 1, 2 цієї статті, в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є жилий будинок або жиле приміщення.

Ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Спеціальним правилом, яким визначається порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у ч.1 якої передбачено підстави виселення. У ч.3 ст. 109 цього Кодексу урегульовано порядок виселення осіб. За змістом ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст. 109 ЖК Української РСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже, у ч. 2 ст. 109 ЖК України встановлено загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Встановивши коло осіб, які проживають в спірній квартирі та не бажають з неї виселятися за вимогою власника, чим порушують його право користування вказаною квартирою, позивач звернуся до суду з вказаним позовом.

Враховуючи викладене, враховуючи, що відповідачі, не бажають добровільно виселитись з займаного приміщення, суд дійшов висновку про задоволення вимог про виселення.

Слід також зазначити, що Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Разом з тим, в частині вимог позивача про зобов`язання відповідачів та третіх осіб забезпечити вільний доступ до жилого приміщення слід відмовити, оскільки вказана вимога є передчасною та такою що не підтверджена належними та допустимими доказами вчинення відповідачами чи іншими третіми особами дій спрямованих на здійснення перешкод вільному доступу до спірного житлового приміщення.

За такого рішення, судові витрати у справі мають бути розподілені між сторонами пропорційно задоволеної частки позовних вимог, відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення, визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням, зобовязання забезпечити вільний доступ до приміщення - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні) 00 коп. в рівних частинах.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місцезнаходження: вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 00039019.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич