
справа № 489/4794/19
провадження №3/489/1531/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коваленко І.В., розглянувши справу про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
встановив:
26.08.2019 о 19 год. 49 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21053, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у в районі будинку № 10-А по вул. Архітектора Старова в м. Миколаєві, в порушення вимог пп. «б» п. 2.3, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), був неуважний, не врахував дорожню обстановку, починаючи рух заднім ходом не впевнився у безпеці свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та заподіяння матеріальних збитків. Після чого, в порушення вимог пп. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення від 27.08.2019 серії БД № 285910 та БД №285911, схемою дорожньо-транспортної пригоди, а також письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в сукупності, приходжу до висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які полягають в порушенні пп. «б» п. 2.3, 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху, є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 (залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний) , 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу) та його вину доведено повністю.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, пом`якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за можливе накласти на порушника, на підставі ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому ст.124 КпАП України.
Згідно положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У зв`язку з цим, стягувачем в частині стягнення штрафу виступає держава в особі територіального управління Національної поліції України, за матеріалами структурного підрозділу якого прийнято постанову, а в частині судового збору - Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 122-4, 124, 280, 283 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та застосувати до нього стягнення:
за ст. 122-4 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 255 гривень;
за ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень (триста сорок гривень), який стягнути в дохід держави на р/р (IBAN) UA178999980000031114149014001,отримувач:МиколаївськеГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081300 (адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху),(стягувач – держава в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.), який перерахувати на р/р UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз`яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, (не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу) сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Коваленко
Судове рішення № 85457962, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 07.11.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/4794/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: