Рішення № 85457245, 31.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1521/16-ц

Провадження № 2/127/107/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

за участю секретаря Ревтюх О.А.

Представника позивача Жолтіков О.Ф. , представника позивача Пригоцького В.А.

Відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4

Третіх осіб ОСОБА_5 , представника ВМР Лірника І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Осана» до ОСОБА_3 третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Вінницької міської ради про встановлення земельного сервітуту, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач з вимогами встановити на користь ТОВ «Осанна» постійний безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки Відповідача для можливості проходу та проїзду для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Істотні умови земельного сервітуту: межі - дорівнюють межам частини транспортного проїзду, який проходить через землю відповідача від АДРЕСА_1 до фасаду гуртожитку і указаний проекті землеустрою, який затверджено рішенням Вінницької міськради від 5.09.2015 року №2298; площа - 0,0044 га. (44 м2), довжина - 22 м.; відшкодування можливих втрат відповідача, понесених ним під час влаштування проїзду покласти на позивача. Стягнути із Відповідача на користь позивача, понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідно до ст. 98 ЗКУ право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою, тобто встановлення певне обмеження прав її власника або користувача, встановлення земельного сервітуту не призводить до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч. 3 ст. 98 ЗКУ). Рішенням сесії Вінницької міської ради від 25.09.2015 року №2298 затверджено проект землеустрою про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та передано її в оренду ТОВ «Осанна» ділянка знаходиться у АДРЕСА_1 і знаходиться у власності територіальної громади (комунальна власність). Площа ділянки 0,3777 га, кадастровий номер 0510100000:02:047:0070, строк оренди - 4 роки 11 місяців. На ділянці, яка передається в оренду знаходиться гуртожиток 1959 року побудови, де проживає 25 чоловік (12 сімей). Гуртожиток належить підприємству з грудня 2007 року на підставі договору від 17.01.2008 року; продавець - Вінницька обласна спілка споживчих товариств Гуртожиток по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці 0,45 га, яка виділена рішенням Вінницької міської ради депутатів трудящих від 21.08.57 № 21/1085.

Однією із вимог (мотивів), які закладені у рішення BMP від 25.09.2015 року є вимога про забезпечення жителів гуртожитку новим житлом. Ця вимога повторює таку ж, обов`язкову умову, яка була висунута власником при купівлі гуртожитку, при проведенні 21.12.07 облспоживспілкою конкурсу, основною умовою також відселення мешканців гуртожитку - з наданням їм безкоштовно постійного житла. На сьогодні ці вимоги, наміри підкріплені нотаріальними договорами між позивачем та усіма мешканцями гуртожитку.

Суттєвою умовою цього рішення BMP (п. 3.4) є вимога про укладання, відповідно до проекту землеустрою, товариством «Осанна» з власниками та користувачами сусідніх земельних ділянок земельних сервітутів (договорів) та право проїзду та проходу до відведеної для забудови земельної ділянки. Така вимога висунута ураховуючи її площу та конфігурацію. Сервітут необхідний як для підготовчих та будівельних робіт, так і для обслуговування будинку у майбутньому. Сервітут потрібен і для поточного обслуговування гуртожитку.

Позивач вказує, що в затвердженому проекті землеустрою місце сервітуту указано як проїзд, частково через землю відповідача (0,0044 га), шириною 6 м від АДРЕСА_1 перпендикулярно до неї до фасадної сторони гуртожиток. Врегулювати питання укладення договору сервітуту із відповідачем позивач не може, від будь-яких розмов він відмовляється враховуючи, що істотні умови договору земельного сервітуту законодавством не визначено позивачем відповідачу 30.11.2015р. був направлений цінний лист із відповідною пропозицією відповіді - не отримано. Не отримує він і поштову кореспонденцію, цінний лист повернувся.

Позивач вказує, що без можливості проїзду до свого гуртожитку він не може здійснювати поточне обслуговування та ремонт а також в подальшому здійснити знесення для будівництва багатоквартирного будинку.

Вищевказане і стало підставою для зверення до суду з даним позовом.

Позивач та його представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти визнання позову заперечували в повному обсязі. Представник відповідача, вказала, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем, оскільки як вбачається з договору дарування частки житлового будинку від 27.11.2018р. посвідченого приватним нотаріусом ВМНО Скутельник І.А. ОСОБА_3 подарував 1/8 частини будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_9 ( а.с 59-61, т.2)

Відповідачем 22.11.2018р. подано до суду відзив, позов не визнає в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що вимоги, щодо встановлення сервітуту лише для проїзду та проходу для обслуговування будинку є необгрунтованим, оскілкьи даний проїзд вже існує, і він використовується позивачем. Відповідно до ст. 402 ЦК України та ст. 100 Земельного кодексу України не передбачено встановлення сервітуту на користь позивача за виомогою рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, вказане рішення ВМР не породжує жодних юридичних наслідків для відповідача та третіх осіб а лише встановлює умову за наявності якої Вінницька міська рада укладає договір з ТОВ «Осанна», щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

04.12.2018р. позивачем подано до суду відповідь на відзив. В даному відзиві на твердження відповідача про те, що рішення ВМР не породжує юридичних наслідків для відповідача в момент його прийняття а лише породжує наслідки для позивача вказав, що після встановлення сервітуту - юридичні наслідки будуть і для відповідача. Позивач повідомив, що експертиза не була проведена за ініціативою (бездіяльністю) самого ОСОБА_12 , в справі №127/25485/16-ц. Вказує, що обставини про шум та вібрацію йому відомі, а відтак це його твердження є зловживанням правом.

Третя особа ОСОБА_5 , в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Представник третьої особи ВМР Лірник І.І. покладався на розсуд суду.

Інші учасники в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Третьою особою ОСОБА_12 подано до суду заперечення на позов з наступних підстав. Третя особа позов вважає необгрунтованим, та вказує, що за приписами ст. 402 ЦК України та ст. 100 Земельного кодексу України не передбачено встановлення сервітуту на користь позивача за вимогою рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, вказане рішення ВМР не породжує жодних юридичних наслідків для відповідача та третіх осіб а лише встановлює умову за наявності якої Вінницька міська рада укладає договір з ТОВ «Осанна», щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Третя особа вважає, що позивачем не доведено, за допомогою належних та допустимих доказів, що будівництво та обслуговування будинку по АДРЕСА_1 , неможливо

без обтяження земельної ділянки ОСОБА_3 і що це неможливо здійснити в інший спосіб, та вимоги про встановлення сервітуту лише для проїзду та проходу для обслуговування будинку вважає необгрунтваними, оскільки такий проїзд вже існує та використовується позивачем.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Осанна» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на території Вінницької міської ради. Комісією з розгляду земельних спорів яка діє на підставі положення затвердженого рішенням ВК ВМР від 06.12.2013р. №2753. встановлено, що спір полягає в непогодженні меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 із суміжними землекористувачами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( а.с. 39, т.1)

Суд бере до уваги факт надіслання відповідачу позивачем 30.11.2015р. листа із відповідною пропозицією укласти договір відповіді -не отримано, що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 25-29. т.1)

Суд бере до уваги, що в матеріалах справи міститься копія рішення Третейського суду від 22.01.2008р., яким визнано право власності за ТОВ "Осанна" на будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 11-13, т.1,) посвілчена ТОВ "Осанна" з відміткою " згідно з оригіналом. Проте, на вимогу представника відповідача надати до суду оригінал даного рішення для огляду позивач повідомив, що на даний час оригінал рішення відсутній.

Судом досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадський формувань стосовно реєстрації ТОВ «Осанна». ( а.с. 57-61, т.1)

10.03.2016р. між Вінницькою міською радою та ТОВ «Осанна» в особі Жолтікова О .Ф. укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в строк до 25.08.2020р. ( а.с. 71-77, т.1)

З метою повного та об`єктивного розгляду судом досліджувались матеріали інвентаризаційної справи №1773 на нерухомий об`єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ., матеріали інвентаризаційної справи №3614 на нерухомий об`єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , матеріали інвентаризаційної справи №1774 на нерухомий об`єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , матеріали інвентаризаційної справи №1770 на нерухомий об`єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

Судом АДРЕСА_3 належить по 1/8 частки ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло віж 27.01.2009р. видане Виконкомом ВМР. (а.с.70, т.1)

Згодом як вбачається з договору дарування частки житлового будинку від 27.11.2018р. посвідченого приватним нотаріусом ВМНО Скутельник І.А. ОСОБА_3 подарував 1/8 частини будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_9 ( а.с 59-61, т.2)

Ухвалою суду від 05.05.2016р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 79, т.1 ).

Судом з метою повного та об`єктивного орозгляду справи досліджено фото розміщення пропонованого сервітуту по АДРЕСА_3 (а.с. 106-116, т.1)

Ухвалою суду від 28.09.2016р. зупинялось провадження у цивільній справі № 127/1521/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Осанна» до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька міська рада, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про встановлення земельного сервітуту до набрання законної сили рішення, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи № 127/17246/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Осанна» про визнання рішення Вінницької міської ради частково незаконним.

Враховуючи те, що Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року, прийнято відмову ОСОБА_3 від позову, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2016 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Осанна» про визнання рішення Вінницької міської ради частково незаконним, закрито, провадження по даній справі відновлено. (а.с. 191, т.1)

Ухвалою суду від 26.04.2017р. зупинялось провадження у справі 127/1521/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Осанна» до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька міська рада, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про встановлення земельного сервітуту до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 127/25485/16-ц за позовом ОСОБА_12 до Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Осанна» про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради. ( а.с. 226-227, т.1)

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_12 до Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Осанна» про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради, залишено без розгляду. ( а.с.241, т.1)

ч1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом,

ст. 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 401 ЦК України визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Ст. 402 ЦК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Ст.403 ЦК України передбачено зміст сервітуту Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Ст. 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Ст. 101 ЗК України визначено, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших

зборів або штрафів.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз`яснювалось положення ст. 60 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона зобов`язана до вести ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Зокрема і необхідність проведення експертизи з метою повного та об`єктивного розгляду справи. Так третьою особою ОСОБА_12 заявлялось клопотання про призначення судової будівельно- технічної експертизи, проте, як вказав в судовому засіданні представник ОСОБА_4 , позивач відмовився оплачувати дану експертизу.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що спір між сторонами полягає в непогодженні меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 із суміжними землекористувачами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 для обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що будинок, що знаходиться по АДРЕСА_3 належить по 1/8 частки ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло віж 27.01.2009р. видане Виконкомом ВМР. (а.с.70, т.1)

Суд погоджується з доводами представника відповідача, щодо того, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем, оскільки як вбачається з договору дарування частки житлового будинку від 27.11.2018р. посвідченого приватним нотаріусом ВМНО Скутельник І.А. ОСОБА_3 подарував 1/8 частини будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_9 ( а.с 59-61, т.2)

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до витягу з Рішення ВМР від 31.05.2018р. № 1783 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність та зміна цільового призначення земельної ділянки прийнято рішення затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 у м. Вінниці. Передати ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 земельну ділянку на АДРЕСА_3 площею 0,0470га кадастровий номер 0510100000:02:047:0093 у короткострокову оренду строком на 4 роки 10 місяців для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні, із них 0,0008га, що знаходиться в межах охоронної зони ЛЕП та 0,0022га, що знаходиться в межах охоронної зони навколо інженерних комунікацій використовувати з обмеженою господарською діяльністю, дотриманням діючих будівельних норм, забезпечити доступ третіх осіб для обслуговування. ( а.с. 180, т.2)

На виконання даного рішення 13.06.2019р. укладено договір оренди між ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та Вінницькою міською радою. Предметом даного договору є земельна ділянка на АДРЕСА_3 площею 0,0470 га кадастровий номер 0510100000:02:047:0093. ( а.с. 181-189, т.2)

Визначаючись щодо даного позову суд враховує, що визначення відповідача є прерогативою позивача, разом з тим, беручи до уваги вказані вище факти, зокрема те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 є також як і ОСОБА_3 орендарями земельної ділянки на АДРЕСА_3 площею 0,0470 га кадастровий номер 0510100000:02:047:0093 встановлення земельного сервітуту лише між позивачем та ОСОБА_3 призведе до порушення прав вказаних осіб, як орендарів земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз`яснювалось положення ст. 81 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона зобов`язана до вести ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Зокрема і положення ст. 51 ЦПК, яка визначає порядок залучення до участі у справі співвідповідачів. За час розгляду справи позивачем не заявлялось клопотання рпо призначення експертизи з метою повного та об"єктивного розгляду справи.

Таким чином суд дійшов висновку про необгрунтованість позову та враховуючи зазначені вище обставини вважає в задоволенні позову відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47,55, Конституції України, ст. 16, 316,317, 319, 321, 401, 402, ст. 98-101 Земельного кодексу України, ст. 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст. 10, 12, 13, 51, 81, 259, 260, 263, 265, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ТОВ «Осанна» до ОСОБА_3 третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Вінницької міської ради про встановлення земельного сервітуту відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Осанна», адреса: м. Вінниця вул. Соборна 41. Офіс 4;

Відповідач: ОСОБА_3 адреса: АДРЕСА_3 ;

Треті особи: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_10 адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_11 , АДРЕСА_3 ;

Вінницька міська рада, адреса: м. Вінниця вул. Соборна 59;

Повний текст рішення виготовлено 07.11.2019р.

Суддя :