Ухвала суду № 85455299, 07.11.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/2443/18

У Х В А Л А

07 листопада 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка-Хміль"до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка" про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження судді надійшла вищевказана судова справа.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Розгляд заяви про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 40 ЦПК України. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Проаналізувавши фактичні обставини вищевказаної справи та зазначені норми процесуального закону, головуючим суддею у справі заявлено самовідвід з тих підстав, що з 01 листопада 2019 року до роботи після перебування у декретній відпустці повернулася секретар судового засідання Житомирського районного суду Житомирської області Яцюрук Світлана Василівна, яка є сестрою відповідача ОСОБА_1 .Задля уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні даного спору головуючий суддя має бути відведений заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об`єктивності та упередженості. Аналіз норм права про відвід (самовідвід) суддів ст.ст. 36-39 ЦПК України показує, що законодавець визнає за сторонами право на відвід, а за суддею - на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав. Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості. Тому, враховуючи те, що заявник звернувся до суду із заявою про відвід конкретного судді та, як зазначив, взагалі всього суду, вважаю, що у сторони, об`єктивно, незважаючи на особисту поведінку судді, є підстави для обґрунтованих сумнівів у безсторонності та неупередженості судді та, виходячи зі змісту заяви - всіх суддів Житомирського районного суду Житомирської області. Європейський суд з прав людини в п.п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві суд повинен викликати довіру у громадськості. У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. На переконання суду, подальший розгляд даної справи в тому ж складі суду може сприйматися стороною як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом. За таких обставин, самовідвід обґрунтований та підлягає до задоволення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про самовідвід судді задовольнити.

Відвести суддю Грубіяна Євгена Олексійовича від розгляду даної судової справи на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Передати справу до загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян