Ухвала суду № 85454769, 07.11.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8289/19

2/214/3175/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2019 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи №214/8289/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з АТ «Альфа-Банк» на свою користь грошові кошти в розмірі 52000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Проте, позивачкою не додержано наведену вище вимогу закону та не сплачено судовий збір, оскільки остання посилається на законодавство про захист прав споживача.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.

Разом з цим, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України від 12.05.1991 оку №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом визначені права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 вказаного Закону, споживач – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб – споживачів товарів, робіт і послуг.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються вказаним Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживача», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

При вивченні пред`явленої позовної заяви, судом встановлено, що жодна з перелічених у ст.4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову, тому суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами за позовом, не підпадають під дію цього Закону, а відтак вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі.

Окремо, суд зазначає, що відповідно до ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. На підставі викладеного, судовий збір за подання до суду позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди не сплачується.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду (справа № 761/11472/15-ц постанова від 28.11.2018 року) моральна шкода, що визначена у грошовому вимірі є шкодою майнового характеру.

Таким чином за подання до суду позовної заяви майнового характеру про стягнення моральної шкоди, повинен сплачуватися судовий збір. Позивачем не зазначено підстав звільнення від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищенаведеного, враховуючи ціну позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Також, відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як видно зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , остання просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 52000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, тому позивачу необхідно уточнити спосіб захисту порушеного права та належним чином аргументувати необхідність стягнення грошових коштів саме у розмірі 52000,00 грн., зазначивши, в чому саме виявилась завдана їй моральна шкода.

Окрім того, дослідженням матеріалів позовної заяви встановлено, що предметом спору є необхідність захисту прав споживача, що визначає можливість визначення альтернативної підсудності за ч.5 ст.28 ЦПК України - за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. При цьому, до позову ОСОБА_1 не долучено довідку з адресно-довідкового органу про дійсне її зареєстроване місце проживання чи перебування, що б дозволяло перевірити підсудність пред`явленого нею позову саме Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Також, позивачем не повністю зазначено найменування суду, до якого подано позовну заяву, а саме найменування суду зазначено як «Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу», в той час, як вірною назвою судової установи є «Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області», що також зазначено в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії цієї ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки, в іншому випадку вказана позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу.

Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів – залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.

Виявлені судом недоліки слід усунути наступним чином:

- сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ставки, визначеної п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що складає 768,40 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору;

- вірно зазначити найменування суду, до якого подано позовну заяву;

- уточнити спосіб захисту порушеного права та належним чином аргументувати необхідність стягнення грошових коштів саме у розмірі 52000,00 грн., зазначивши, в чому саме виявилась завдана позивачці моральна шкода

- надати довідку з адресно-довідкового органу про дійсне зареєстроване місце проживання чи перебування позивача;

- вірно зазначити найменування суду, до якого подано позовну заяву.

Копію ухвали направити позивачу за адресою, вказаною в позовній заяві – для виконання у встановлений судом строк.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Н.В. Чернова