Рішення № 8545163, 22.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" січня 2010 р. Справа № 20/223-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ельфа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»

про стягнення 10700,87 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Шаповалова А.О., довір. № 1/2010 від 01.10.2010 р.

від відповідача: Осипенко Л.О., довір. № 518 від 16.11.2009 р.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Ельфа»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі - відповідач) про стягнення 10700,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 17.02.2009 р. з ТОВ «Артур-К»договору № 1347ю поставки товару, згідно якого ЗАТ «Ельфа»зобов’язувалося поставляти покупцеві товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 19918,08 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 8917,46 грн. основного боргу, 1349,11 грн. пені, 252,21 грн. інфляційних втрат, 182,09 грн. 3% річних, а також відшкодувати 107,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 22.01.2010 р. позивач позовні вимоги підтримав.

22.01.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, посилаючись при цьому на укладений між сторонами протокол розбіжностей до договору № 1347ю від 17.02.2009 р.

У судовому засіданні 22.01.2010 р. за згодою представників сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17.02.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Ельфа»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(покупець) було укладено договір № 1347ю поставки товару, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується поставляти парфюмерно-косметичну продукцію (товар) згідно замовлень покупця, за ціною і в асортименті, погодженими сторонами в специфікації до договору, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати товар у строки і на умовах даного договору.

У відповідності з п. 2.2 договору загальна сума договору становить сумарну вартість відпущеного протягом терміну дії даного договору товару згідно з видатковими накладними.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в національній валюті України у формі безготівкового платежу на рахунок постачальника згідно з видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар здійснюється на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Моментом отримання товару покупцем вважається дата оформлення видаткових документів на товар постачальником.

Згідно з п. 5.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідно до умов даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожний день прострочення, виходячи із суми простроченого платежу.

У відповідності з п. 5.2 договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару відповідно до умов даного договору покупець крім пені виплачує постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відсотки за неправомірне користування коштами постачальника в розмірі 0,03 відсотки від простроченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов’язання, а також відсотки за неправомірне користування коштами постачальника нараховуються за весь період прострочення з дня виникнення заборгованості і по день погашення заборгованості покупцем.

ЗАТ «Ельфа»та ТОВ «Артур-К»було підписано протокол розбіжностей до договору № 1347ю поставки товару від 17.02.2009 р., відповідно до якого було виключено п.п. 5.2 та 5.3 договору.

На виконання умов договору № 1347ю поставки товару ЗАТ «Ельфа»було передано ТОВ «Артур-К»товару на загальну суму 19918,08 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7142 від 13.04.2009 р. на суму 14462,40 грн., який був отриманий представником відповідача на підставі довіреності ЯПП № 945953 від 13.04.2009 р., виданої на ім`я Малети С.І., № 7730 від 21.04.2009 р. на суму 5455,68 грн., який був отриманий представником відповідача на підставі довіреності ЯПС № 501326 від 21.04.2009 р., виданої на ім`я Малети С.І.

Як зазначає позивач, відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар частково, у сумі 11000,62 грн.

ЗАТ «Ельфа»та ТОВ «Артур-К»було підписано акт звіряння розрахунків станом на 30.09.2009 р. на суму 8917,46 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 8917,46 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.1 договору № 1347ю поставки товару від 17.02.2009 р. в сумі 1349,11 грн.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідно до умов даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожний день прострочення, виходячи із суми простроченого платежу.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 182,09 грн. 3% річних та 252,21 грн. інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1349,11 грн. пені, 252,21 грн. інфляційних втрат, 182,09 грн. 3% річних не підлягають задоволенню судом у зв’язку з підписанням сторонами протоколу розбіжностей до договору № 1347ю поставки товару від 17.02.2009 р., відповідно до якого сторони відмовилися від застосування штрафних санкцій у випадку прострочення оплати за поставлений товар (копію протоколу розбіжностей долучено до матеріалів справи).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Ельфа».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Чайки, 4, код 21643699) на користь Закритого акціонерного товариства «Ельфа»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 9, код 24591419) –8917 (вісім тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн. 46 коп. основного боргу, а також 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 196 (сто дев’яносто шість) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 29.01.2010 р.