Рішення № 85448133, 30.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1131/19

30 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 дізнався, що йому до страхового стажу не зараховано період роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року (04 років 07 місяців 05 днів), оскільки в трудовій книжці в записі про прийняття на роботу є виправлення.

Позивач звернувся до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року період роботи.

Письмовою відповіддю Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області від 08.04.2019 року №2111/02 повідомлено, що період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року до страхового стажу, не зарахований оскільки в трудовій книжці в записі № 8 про прийняття на роботу є виправлення в номері наказу. Тому, позивач вважає дії відповідача незаконними і такими, що порушують його законне право на розмір пенсії гарантований йому державою у відповідності до чинного законодавства України.

21 травня 2019 року ухвалою суду було залишено без руху позовну заяву та надано час для усунення недоліків, шляхом подання до Тернопільського окружного адміністративного суду оригіналу відповідного документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі або докази звільнення від сплати судового збору.

23 травня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, а саме долучено до матеріалів справи оригінал квитанції № 26 від 23.05.2019 року на суму 768,40 грн.

Ухвалою від 31.05.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 13.06.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (із змінами і доповненнями від 30.01.2019 року).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Період роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05.06.1975 року по 10.01.1980 року ОСОБА_1 не зараховано до загального стажу роботи, оскільки в трудовій книжці у записі про прийняття на роботу є виправлення. Підтверджуюча довідка про вищевказаний період роботи відсутня.

19.06.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості порушують права позивача. Відповідач не повідомив ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком, що період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року до страхового стажу не зарахований, оскільки в трудовій книжці є виправлення. Він вважає, що такі дії Відповідача незаконними, тому, що не по вині позивача в номері наказу, яку записувала організація в трудову книжку, допущено помилку, тобто виправлення, на сьогоднішній день дана помилка порушує його законне право на розмір пенсії гарантований державою у відповідності до чинного законодавства України.

01 липня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 23 липня 2019 року о 10:15 год.

23.07.2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 27.08.2019 о 10:15 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

27 серпня 2019 року представник відповідача подав клопотання про заміну сторони відповідача з Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у зв`язку із припиненням своєї діяльності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України".

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі та ухвалою суду відклав слухання справи на 16.09.2019 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 16.09.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 16.10.2019 о 11:00 год. для виклику свідків.

Ухвалою суду від 16.10.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 21.10.2019 о 10:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

21 жовтня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30.10.2019 о 10:00 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просила розгляд даної справи проводити в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Теребовлянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з липня 2014 року. Страховий стаж роботи становить 34 роки 02 місяці 12 днів.

Позивач дізнався, що до його страхового стажу не зараховано період роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року (04 роки 07 місяців 05 днів), оскільки в трудовій книжці в записі про прийняття на роботу є виправлення.

ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року період роботи.

Письмовою відповіддю Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області від 08.04.2019 року №2111/02 повідомлено, що період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року до страхового стажу, не зарахований, оскільки в трудовій книжці в записі № 8 про прийняття на роботу є виправлення в номері наказу. Підтверджуюча довідка про вищезазначений період роботи відсутня.

За даних обставин, період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока не зараховано до загального стажу роботи.

Так, 14 травня 2019 року позивач звернувся з заявою за № II-171 в «Районний трудовий архів» про видачу довідки періоду роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року для підтвердження трудового стажу.

І 14 травня 2019 року за № 53 одержав відповідь, що документи (книги наказів з основної діяльності і з кадрових питань з особового складу Теребовлянського заводу сухого знежиреного молока на зберігання у КАУ «Районний трудовий архів» не надходили.

В пенсійній справі долучена трудова книжка, в якій зазначено період роботи в Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока.

У зв`язку з тим, що відповідач не повідомив позивача, при призначенні пенсії за віком, що період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року до страхового стажу не зарахований, оскільки в трудовій книжці є виправлення, ОСОБА_1 вважає дії відповідача незаконними і такими, що порушують його законне право на розмір пенсії гарантований державою у відповідності до чинного законодавства України.

Також суд зазначає, що підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, регулюється Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1-2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Факт періоду роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року підтвердили свідки, які разом із ОСОБА_1 працювали, і надали пояснення на вимогу суду .

16 жовтня 2019 року в судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_2 , що проживає АДРЕСА_1 . Вона зазначила, що працювала з позивачем з 1975 по 1980 рік на Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока, ОСОБА_1 працював на посаді апаратчика.

Допитана як свідок ОСОБА_3 , що проживає в АДРЕСА_2 . також підтвердила факт роботи позивача апартчиком на Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока на протязі п`яти років в період з червня 1975 року по січень 1980

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормою статті 46 Конституції України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону № 1788-ХІ1, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХН, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону № 1788-ХН визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються, зокрема, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (далі по тексту - Інструкція № 58).

Пунктом 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4 Інструкції №58).

Пунктом 2.6 Інструкції №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Таким чином, чинними нормативно-правовими актами не заборонено внесення виправлень у записи до трудових книжок.

За наведених обставин, суд зазначає, що висновки Відповідача про незарахування до страхового стажу періоду роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року (04 років 07 місяців 05 днів), оскільки в трудовій книжці в записі № 8 про прийняття на роботу є виправлення в номері наказу вважаються передчасними, зробленими без врахування всіх обставин, таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а наявними у справі доказами (трудова книжка, пояснення свідків) підтверджено період роботи у Теребовлянському заводі сухого знежиреного молока з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року, тому суд вважає, що даний період роботи повинен бути зарахований до страхового стажу.

Судом слід зазначити, що з самого визначення поняття пенсії слідує, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої позивач має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Відтак, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право на отримання державної пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадку порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у міжнародному акті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2 ) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права і свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи з 05 червня 1975 року по 10 січня 1980 року до пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити перерахунок пенсії з 01 квітня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, ЄДРПОУ / ІПН: 14035769) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, відповідно до квитанції № 26 від 23.05.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.