Ухвала суду № 85429690, 06.11.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6515/19

Провадження № 2/204/1732/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

06 листопада 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трітек Сервіс» про виконання зобов`язання щодо передачі майна,-

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трітек Сервіс» про виконання зобов`язання щодо передачі майна.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом був зроблений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

30 вересня 2019 року надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2019 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням. Поштове відправлення повернено на адресу суду 06 листопада 2019 року.

Однак, у встановлений законом строк позивачем зазначені в ухвалі суду недоліки не були усунені, а саме:

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, однак позивачем зазначені вимоги закону не виконані, заявляючи вимогу майнового характеру, позивачем не визначено ціну позову та не надано до суду документа на її підтвердження.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовною вимогою щодо нерухомого майна, тобто майнового характеру, проте за подачу позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою КМУ "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21.08. 2014 №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з ціною позову та сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру з урахуванням вже сплаченої суми судового збору.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, однак позивачем не визначено правової підстави звернення до суду.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, однак позивачем не зазначено у позовній заяві про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З наданих позивачами документів неможливо встановити її дійсну вартість на момент подачі позову до суду, що також унеможливлює визначення правильності сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 1921 грн. (Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За викладених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати підтвердження дійсної вартості спірного майна (висновок (звіт) про оцінку майна) та сплатити судовий збір згідно ціни позову з урахуванням раніше сплаченої суми судового збору.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - УК у Чечелівському районі м. Дніпра, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989253, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA628999980000031219206004008, код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір за позовом ____ (ПІБ, назва установи позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть прави буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трітек Сервіс» про виконання зобов`язання щодо передачі майна - вважати неподаною і повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.Ю. Мащук