Рішення № 8542902, 16.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                     тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р. Справа № 21/252-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест"

до           ТОВ "Нафтозбут БЦ"

про стягнення 48520 грн.

за участю представників:

від позивача: Маринін М.В. (довіреність №10 від 21.08.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(далі –ТОВ «Інтерагроінвест»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтозбут БЦ»(далі –ТОВ «Нафтозбут БЦ»/відповідач) по стягнення 48520,00 грн., з яких: 44000,00 грн. заборгованості за договором №б/н від 01.05.2008р., 3978,00 грн. пені та 542,00 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду України від 05.10.2009р. порушено провадження у справі №21/252-09 та призначено справу до розгляду на 28.10.2009р.

Ухвалою господарського суду України від 28.10.2009р. розгляд даної справи відкладався на 11.11.2009р.

02.11.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 48278,00 грн., з яких: 44000,00 грн. заборгованості за договором №б/н від 01.05.2008р., 3765,00 грн. пені та 513,00 грн. 3% річних. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду України від 11.11.2009р. розгляд даної справи відкладався на 30.11.2009р.

30.11.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду України від 30.11.2009р. розгляд даної справи відкладався на 16.12.2009р.

В судові засідання 28.10.2009р., 11.11.2009р., 30.11.2009р. та 16.12.2009р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008р. між ТОВ «Інтерагроінвест»(далі-зберігач) та ТОВ «Нафтозбут БЦ»(далі-поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання (далі-Договір від 01.02.2008р.)

Пунктами 1.1., 2.2.6., 3.2. та 7.3. Договору від 01.02.2008р. визначено, що за умовами цього договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цукор в мішках по 50 кг в кількості 1500 тон (далі-майно).

Поклажодавець зобов’язується оплатити фактичний строк зберігання згідно з розцінками, встановленими ст. 3 даного договору.

Вартість зберігання становить 5000,00 грн. за один місяць.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.04.2008р.

Відповідно до письмових пояснень позивача, поклажодавцем було передано, а зберігачем прийнято, без укладання сторонами акту прийому-передачі, товар загальною вагою 1500 тон.

З метою продовження терміну зберігання товару, 01.05.2008р. між сторонами укладено договір відповідального зберігання (далі-Договір від 01.05.2008р.), що за своєю правовою природою та умовами був тотожним Договору від 01.02.2008р.

Разом з тим, згідно п. 3.2 Договору від 01.05.2008р. сторони збільшили вартість зберігання товару до 15000,00 грн. за один місяць, а також визначили, у відповідності до. п. 7.3, що Договір від 01.05.2008р. набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Надання позивачем та прийняття відповідачем послуг по зберіганню товару згідно Договору від 01.05.2008р. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ИИ-036385 від 31.05.2008р., №ИИ-036396 від 30.06.2008р., №ИИ-036405 від 31.07.2008р. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення зберігачем умов Договору.

Протягом дії Договорів від 01.02.2008р. та 01.05.2008р. зі складу зберігача поклажодавцем здійснювалось відвантаження товару, у зв'язку з чим станом на 16.09.2008р. відповідачем було фактично відвантажено увесь товар.

Факт відвантаження відповідачем товару загальною вагою 1500 тон підтверджується підписами сторін та відбитками печатки відповідача на накладних №702720 від 25.03.2008р., №702721 від 25.03.2008р., №702742 від 01.04.2008р., №702773 від 22.05.2008р., №702774 від 23.05.2008р., №702775 від 23.05.2008р., №702775 від 23.05.2008р., №702776 від 02.06.2008р., №702777 від 03.06.2008р., №702778 від 05.06.2008р, №702779 від 09.06.2008р., №702780 від 09.06.2008р., №702781 від 11.06.2008р., №127930від 11.06.2008р., №702783 від 11.06.2008р., №702784 від 13.06.2008р., №702788 від 17.06.2008р., №702789 від 17.06.2008р., №702787 від 17.06.2008р., №702786 від 17.06.2008р., 702785 від 17.06.2008р., №702792 від 23.06.2008р., №702793 від 23.06.2008р., №702791 від 23.06.2008р., №702790 від 23.06.2008р., №702968 від 04.07.2008р., №702794 від 08.07.2008р., №703032 від 29.08.2008р., №702795 від 01.09.2008р., №702797 від 04.09.2008р., №702796 від 04.09.2008р., №702798 від 08.09.2008р., №702799 від 12.09.2008р., №702800 від 16.09.2008р., а також накладними на отримання цінностей, що оформлені до названих накладних. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, обов’язок позивача по зберіганню товару фактично припинився 16.09.2008р.

Відповідач, в свою чергу, обов’язки за Договором від 01.05.2008р. в частині оплати за надані послуги належним чином не виконав.

Так, за період з травня 2008 року по вересень 2008 року, внаслідок несплати відповідачем за послуги зберігання, у нього виникла заборгованість в сумі 75000,00 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем 15.04.2009р. за №183 направлено відповідачу претензію, відповідно до якої позивач інформував останнього про суму заборгованості та вимагав її сплати до 27.04.2009р.

Зазначена претензія отримана відповідачем 28.04.2009р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №151190. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості не погасив.

04.07.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору від 01.05.2008р., відповідно до якої в рахунок сплати зберігання, поклажодавець може розрахуватись із зберігачем цукром з розрахунку 3,10 грн. за один кг.

Розрахунок цукром проводиться за 2 місяці і становить 10000 кг. цукру, еквівалент 31000,00 грн.

На виконання умов вищезазначеної додаткової угоди 04.07.2008р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу 10000 кг. цукру вартістю 31000,00 грн.

Зазначені кошти зберігач перерахував 25.07.2008р., що підтверджується платіжним дорученням зберігача №5960, та були зараховані в якості сплати вартості послуг зберігання за травень 2008р., червень 2008р. та частково за липень 2008р. Копія зазначеного платіжного доручення міститься в матеріалах справи.

Решту вартості наданих позивачем послуг згідно Договору від 01.05.2008р. відповідач не сплатив, внаслідок за ним утворилась заборгованості в сумі 44000,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також довідками №1162 від 11.12.2009р. та №1165 від 11.12.2009р., що підписані директором та головним бухгалтером ТОВ «Інтерагроінвест»і скріплені відбитком печатки Товариства. Зазначені довідки містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 44000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг згідно Договору від 01.05.2008р. за липень-вересень 2008р.

Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 44000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг згідно Договору від 01.05.2008р. за липень-вересень 2008р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов’язання, відповідач просить суд стягнути з відповідача 3765,00 грн. пені, нарахованої за період з 06.05.2009р. по 24.09.2009р. на 44000,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4 Договору від 01.05.2008р. за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків поклажодавець зобов’язаний сплатити зберігачу пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами Договору від 01.05.2008р. не передбачено строків сплати поклажодавцем вартості послуг зберігання, а вимога про виконання зобов’язання позивачем, у вигляді претензії №183 від 15.04.2009р., була пред’явлення 23.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №151190, зобов’язання по сплаті вартості наданих позивачем послуг відповідач мав виконати до 01.05.2009р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вищезазначений період становить 3782,79 грн., а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 3765,00 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 513,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.05.2008р. по 24.09.2008р. на 44000,00 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 513,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 936, 946 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтозбут БЦ»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шосе Сквирське, 37 А, код ЄДРПОУ 34402977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, вул. Радянська, 4, код ЄДРПОУ 32855584) 44000 (сорок чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості, 3765 (три тисячі сімсот шістдесят п’ять) грн. 00 коп. пені, 513 (п’ятсот тринадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 78 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     В.А. Ярема

Рішення підписане 28.12.2009р.