Рішення № 8542265, 21.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" грудня 2009 р. Справа № 13/255-09          

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна технологічна компанія”, Київська область, м. Вишгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Будоснова”, Київська область, м. Бровари

про стягнення 180759, 41 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Шульга Н.А. - довіреність б/н від 01.09.2009р;

від відповідача не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна технологічна компанія” (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Будоснова” (далі –відповідач) про стягнення 180759,41 грн., з яких 167372,59 грн. –основний борг, 10367,01грн. –пеня, 1535,21 грн. –збитки від інфляції, 1484,60 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав договору поставки №21.04/09 від 21.04.2009р. щодо оплати за отриманий товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2009р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі статті 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

21.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №21.04/09 (далі - Договір). Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови поставки щебню гранітного та відсіву (далі - вантаж).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язався за свій рахунок здійснити поставку вантажу на відстань, вказану відповідачем у товарно-транспортних накладних та видати вантаж особі, яка має право на його одержання, а відповідач зобов’язується сплатити за поставку вантажу встановлену плату.

На виконання умов договору на підставі накладних за період з 26.04.2009р. по 30.06.2009р. відповідач отримав вантаж на загальну суму 853822,00грн.

Згідно акту взаємних розрахунків від 25.09.2009р. заборгованість відповідача за поставлений вантаж становила 209372,59 грн.

06.10.2009р. відповідачем було здійснено оплату за поставлений вантаж в сумі 42000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач здійснює оплату послуг позивача протягом 10 днів з моменту відгрузки вантажу відповідно до видаткових накладних.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого вантажу в повному обсязі не здійснив, у зв’язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 167372,59 грн.

Згідно з п.7.3 договору відповідач у разі несвоєчасної сплати за надані позивачем послуги сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми вартості недопоставленого товару. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 10367,01 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться позовній заяві, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 1484,60 грн., інфляційних збитків 1535,21 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Будоснова” (адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Кутузова, 133, код ЄДРПОУ 35612555) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортна технологічна компанія” (адреса: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул.Набережна, 17, код ЄДРПОУ 33447231) 167372 (сто шістдесят сім тисяч триста сімдесят дві) грн. 59 коп. –основний борг, 10367 (десять тисяч триста шістдесят сім) грн. 01 коп. –пеня, 1535 (одна тисяча тридцять п’ять) грн. 21 коп. –збитки від інфляції, 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 60 коп. –3% річних, а також судові витрати: 1807 (одна тисяча вісімсот сім) грн. 59 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя