Ухвала суду № 85422331, 05.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6433/19

УХВАЛА

05 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17» (вул. Корольова, 17, м. Одеса, 65114)

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091)

про визнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, у якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в частині включення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17» до додатку № 1 (пункт 84) наказу ГУ ДСНС України в Одеській області «Про проведення позапланової перевірки» № 39 від 05 лютого 2019 року;

скасувати пункт 84 додатку №1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області «Про проведення позапланової перевірки» № 39 від 05 лютого 2019 року;

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо проведення з 25.03.2019 року по 26.03.2019 року позапланової перевірки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17», яка проводилась на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області «Про проведення позапланової перевірки» № 39 від 05 лютого 2019 року та посвідчення на проведення позапланової перевірки № 132 від 25 березня 2019 року;

скасувати акт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 26 березня 2019 року №144;

скасувати припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27 березня 2019 року №123.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору не надав.

Разом з адміністративним позовом позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі, обґрунтоване тим, що ОСББ є неприбутковою організацією, через що не має можливості вчасно оплатити судовий збір. На підтвердження статусу неприбуткової організації позивачем надано рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25.01.2017 року про включення ОСББ до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступного.

У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до чч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічне регулювання містить ч. 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони, при одночасному дотриманні таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З викладеного слідує, що суд, вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, обмежений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.

Крім того, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року, справа №802/972/18-а.

Своє клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду позивач аргументує тим, що ОСББ «Корольова 17» є неприбутковою організацією, через що не має можливості вчасно оплатити судовий збір.

Однак, жодна з наведених у статті 8 Закону України “Про судовий збір” умов не передбачає відстрочення сплати судового збору неприбуткових організацій. Інших підстав для відстрочення сплати судового збору позивач не зазначив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 року, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1921 гривні.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”).

З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги немайнового характеру (основні та похідні), сума судового збору становить 5763, 00 грн. (1921,00х3=5763,00).

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, позивач має сплатити судовий збір за заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 5763,00 грн. та надати до суду оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору (станом на 02.10.2019): отримувач коштів – УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA928999980000034310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 132, 133, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17» про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 17» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень – залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Глуханчук