Рішення № 85421883, 31.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3734/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Шавель М.М.

з участю:

представник позивача - Галевич Н.Р.

третьої особи - ОСОБА_2

представника третьої особи - Татух М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), у якій позивач просить суд винести рішення, яким зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збідованого житлового будинку на АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 21 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Ухвалою суду від 05 вересня 2018 року здійснено перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року зупинено провадження у справі за позовною заявою Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення до набрання законної сили рішенням у справі № 1340/4659/18 ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі - задоволено. Поновлено провадження у справі за позовною заявою Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 про знесення.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року про закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду

Підставою позову зазначено, що у період з 27.03.2018 року по 05.04.2018 року головними інспекторами будівельного нагляду Горох Н.С. та Онищак Х .Р. , на підставі направлень від 27.03.2018 року №169/18-пз та від 03.04.2018 року №192/18-пз, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем на об`єкті: «Будівництво житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 » вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якого складено акт №192/18 від 05.04.2018 року (далі - акт від 05.04.2018 року). За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю): складено протокол №192/18 про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року; складено протокол №192/18-1 про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року; видано припис №192/18 від 05.04.2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт (у зв`язку із виконанням будівельних робіт без права на виконання будівельних робіт); видано припис №192/18-1 від 05.04.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (у зв`язку із здійсненням будівництва без отримання паспорта забудови земельної ділянки та з порушенням будівельних норм в частині незабезпечення нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку). 20.04.2018 року позивач виніс постанову №38/22/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч.ч.1 та 4 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4420,00 грн., за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 та направлення на перевірку від 23.04.2018 № 246/18пз головними інспекторами будівельного нагляду Горох Н.С. та Онищак Х.Р. , в період з 07.05.2018 до 21.05.2018 р. було проведено позапланову перевірку на об`єкті: «Будівництво житлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 », за результатами якого складено акт № 246/18 та встановлено, що при проведенні перевірки виконання вимог припису від 05.04.2018 року № 192/18-1, вимоги припису не виконано, а саме: не забезпечено нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку на АДРЕСА_3 , яка згідно додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92»» повинна становити 8 м (по факту 3, 5). У зв`язку з цим позивач вважає зазначене будівництво самочинним, яке підлягає знесенню за власний рахунок відповідача у відповідності до вимог статті 376 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та надав підтверджуючі документи. Разом з тим, у відзиві зазначено, що у 2006 році ОСОБА_1 батько подарував житловий цегляний будинок, загальною площею 48 кв.м., у АДРЕСА_4 (договір дарування будинку від 17.10.2006 року посвідчений приватним нотаріусом Радехівського РНО Комарницькою Н.І., за реєстр.№ 2003). Право власності на будинок було зареєстровано 04.01.2007 року. Вказують, що рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради від 13.03.2007 року № 44 ОСОБА_1 , було отримано дозвіл на будівництво нового житлового будинку в межах присадибної ділянки по АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 ., було розпочато підготовчі заходи до будівництва, а саме ним було замовлено розробку: проекту індивідуального одноповерхового п`ятикімнатного мансардного житлового будинку (виконавець ОП Львівське обласне проектно - виробниче архітектурно - планувальне бюро, ліцензія АВ № 458928); будівельного паспорта земельної ділянки (виконавець ОП Львівське обласне проектно - виробниче архітектурно - планувальне бюро, ліцензія АВ № 458928, погоджене Головним архітектором Радехівського району); робочий проект «Двоповерховий житловий будинок гр. ОСОБА_1 , по АДРЕСА_4 » (виконавець ПП ОСОБА_6 .). В подальшому ОСОБА_1 , було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.12.2015 року індексний номер 51132017, право власності зареєстроване 29.12.2015 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2015 року індексний номер 51132017). Звертають увагу на тому, що ОСОБА_1 , має право на здачу в експлуатацію будинку на АДРЕСА_4 за умовами п.9 розд.V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тобто, відповідно до т.зв. «будівельної амністії». Крім того вказують на те, що представниками ДАБІ при перевірці 05.04.2018 року було зазначено інформацію про те, що будинок на АДРЕСА_4 був збудований ОСОБА_1 , із порушенням будівельних норм (що є адміністративним правопорушенням за ч.1 ст.96 КУпАП) однак, при подальшому розгляді відповідних матеріалів адміністративної справи (зокрема, протоколів про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року № 192/18 і № 192/18 № 192/18 ОСОБА_1 , не було визнано винним у порушенні саме ч.1 ст. 96 КУпАП. Також, відповідач зазначив, що вимоги позивача є надмірними та не співмірними з можливими наслідками, з урахування можливих порушень.

Третя особа подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що ОСОБА_1 , незаконно побудував будинок на її землі. Зазначає, що з даного будинку стікає вода на її будинок, а в її будинку з`явилася сирість. Також вказує, що під час приватизації земельної ділянки відповідача її не залучали, дану земельну ділянку приватизували без її відома.

Третя особа та представник третьої особи позовні вимоги підтримали у повному обсязі й просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на урядову гарячу лінію надійшло звернення гр. ОСОБА_2 , з питань щодо незаконного будівництва житлового приміщення сусіда ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 . (а.с. 14).

На підставі вказаного звернення Департаментом ДАБІ у Львівській області було видано направлення № 169/18пз від 27.03.2018 року для здійснення проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976. (а.с.16).

03.04.2018 року Департаментом ДАБІ у Львівській області було видано направлення № 192/18пз для здійснення проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976. (а.с.17), за результатами якої був складений акт № 192/18 (а.с.18-23).

У висновках цього акта перевірки відповідач зазначив, що позивач на земельній ділянці (цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що належить йому на праві власності згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822078046239, кадастровий номер земельної ділянки 4623910100:01:008:0294, номер інформаційної довідки 116553996, підстава виникнення - свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 , самовільно здійснює будівництво двохповерхового з горищем житлового будинку розміром у плані 6,45х14,40 за адресою: АДРЕСА_4 , без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права на виконання будівельних робіт - поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт (об`єкт будівництва за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у відповідності до ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та здійснюється на підставі будівельного паспорта згідно Переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466).

05.04.2018 року головним інспектором будівельного нагляду Горох Н.С., головним інспектором будівельного нагляду Онищак Х.Р., був складений протокол про правопорушення № 192/18 відносно гр. ОСОБА_1 (а.с.25-26).

05.04.2018 року головним інспектором будівельного нагляду Горох Н.С., головним інспектором будівельного нагляду Онищак Х.Р., складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 192/18. (а.с 23).

05.04.2018 року головним інспектором будівельного нагляду Горох Н.С., головним інспектором будівельного нагляду Онищак Х.Р., складено припис № 192/18-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ОСОБА_1 , в місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення будівельних норм при будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 30).

Постановою Департаменту ДАБІ у Львівській області від 20 квітня 2018 року № 38/22/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення визнано винним ОСОБА_1 , за правопорушення передбаченого частиною 4 ст. 96 КУпАП України та накладено штраф у сумі 4420 грн. (а.с. 31-32).

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то вказаною постановою позивача винним не визнано та жодних стягнень не накладено.

24.04.2018 року вищевказаний штраф у розмірі 4420,00 грн., був сплачений позивачем.

У період з 27.04.2018 року по 16.05.2018 року головними інспекторами будівельного нагляду Горох Н.С. та Онищак Х. Р. , на підставі направлень від 24.04.2018 року №245/18-пз та від 14.05.2018 року №284/18-пз, Департаментом ДАБІ у Львівській області складено акт № 245/18 проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. В акті перевірки зазначено, що на час виїзду за адресою: АДРЕСА_4 , перевірку відповідно до порядку передбаченому п.9 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року, здійснити не виявилось можливим, оскільки на момент здійснення позапланової перевірки, замовник (гр. ОСОБА_1 ,) та або уповноважений представник були відсутні, що унеможливило в ході перевірки встановити виконання вимог припису від 05.04.2018 № 192-18-1. Візуальним оглядом встановлено, що вимоги припису від 05.04.2018 року № 192/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт виконано. На момент перевірки незавершені роботи з влаштування веранди (входу у будинок) також не виконані роботи з влаштування фасаду. Під час проведення перевірки виконання будівельних робіт не здійснювалося. Здійснено фото фіксацію.

Наведене і зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед інших, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Так, відповідно до п.11 цього Порядку, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553, чинній на час проведення перевірки, яким, крім іншого, передбачено у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підстави для знесення об`єкта самочинного будівництва визначені у частинах четвертій та сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, заперечення власника (користувача) земельної ділянки на визнання права власності на самочинне збудований об`єкт, за умови, що це порушує права інших осіб.

Отже, положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі № 1340/4659/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №192/18-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018 року. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування припису №192/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018 року - відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року у справі № 857/5052/19 апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 1340/4659/18 без змін.

Судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції встановлено, що «Згідно ч.ч.1, 3 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Так, згідно наявного в матеріалах справи рішення Виконавчого комітету Радехівської міської ради від 13.03.2007 року №44, позивачеві було надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку в межах присадибної ділянки по АДРЕСА_4 (п.1 рішення). У зв`язку із цим, як пояснив позивач у судовому засіданні, ним було розпочато підготовчі заходи до будівництва й замовлено розробку дозвільних документів, в т.ч. і будівельного паспорта вищезгаданої земельної ділянки, який долучений до матеріалів справи (а.с.42).

За таких обставин, висновки відповідача про здійснення позивачем будівництва без отримання будівельного паспорта є безпідставними. Щодо дотримання нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку. Відповідно до Додатку 3.1 (обов`язкового) «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та п.3.25* ДБН 360-92**, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки» та СНІП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудованоприбудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. Як вказано у спірному приписі, відстань до існуючого житлового будинку на АДРЕСА_3 становить 3,5 м, а повинна становити - 8 м. Однак вказані результати замірів, які були здійснені відповідачем, не можуть вважатися достовірними, оскільки Держархбудінспекція України повинна використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку. Так, відповідно до підп.9 п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку. Проте, ані при здійсненні заміру до існуючої житлової будівлі, ані суду, сертифікат вимірювального засобу пред`явлений не був. Не зазначено і відомостей щодо родових та індивідуальних ознак приладу, яким було здійснено вимірювання. Крім того, суд враховує доводи позивача про неможливість здійснення спірних вимірів, адже по межі суміжних ділянок ( АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 ) проходить глухий паркан, який і не дає змоги провести відповідне вимірювання. Вказане також підтверджується матеріалами фотофіксації. До того ж, посадові особи відповідача були присутні лише на території позивача та не відвідували суміжні земельні ділянки, зокрема на АДРЕСА_5 , що унеможливлює висновок про порушення відстаней до сусідньої споруди. У зв`язку з викладеним, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та достовірними доказами факт дотримання чи недотримання нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку на АДРЕСА_5 .»

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у даній постанові зазначив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Згідно з положеннями частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи норми вищевикладених статей КАС України, а також те, що припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України №192/18-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018 року, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі № 1340/4659/18 визнано протиправним та скасовано, а отже відсутні підстави щодо здійснення знесення самовільно збудованого житлового будинку на Поповича, 4 в м . Радехові , АДРЕСА_3 .

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи позивач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достатніх доказів, а відтак, не довів обґрунтованості своїх вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, тому адміністративний позов вважає таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про знесення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.