Ухвала суду № 85421691, 05.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 листопада 2019 року справа № 340/1723/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про повернення позовної заяви в адміністративній справі

за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, вул. Є .Чикаленка , 11, м. Кропивницький, 25006

до відповідача: Соколівської сільської ради, вул. Шевченка,23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область,27641

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна установа "Центр пробації", вул. Мельникова,81, м. Київ,04050

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до Соколівської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії 8 скликання Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №2128 від 07.02.2019 року "Про оплату суспільно - корисних робіт ДУ "Центр пробації";

- визнати протиправною бездіяльність Соколівської сільської ради з питання невиконання заходів щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області;

- зобов`язати Соколівську сільську раду розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області.

Ухвалою суду від 19 липня 2019 року справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23 вересня 2019 (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 23.09.2019 року здійснено заміну третьої особи, строк проведення підготовчого провадження продовжено (а.с.93-94).

До судового засідання від представника відповідача надійшов відзив, в якому, зокрема заявлено клопотання про повернення позовної заяви прокурору, на підставі п. 7 ч. 4 ст.169 КАС України (а.с.61-68). В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до Положення про Державну установу "Центр пробації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №561/5 від 22.02.2019 року встановлено, що саме Державна установа "Центр пробації" може брати зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. Отже посилання позивача на відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, що дає прокуратурі право прокуратурі на звернення до суду в інтересах держави, у вказаному випадку не відповідає дійсності.

Суд, надаючи оцінку пред`явленому клопотанню зазначає наступне.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави через невиконання судових рішень, які набули чинності, що в свою чергу, порушує принципи обов`язковості виконання рішень суду та невідворотності покарання за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень згідно з ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 ст. 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» та рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р., якими визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її держаної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Таким чином, Конституційний суд України наголошує, що інтереси держави не обмежуються її матеріальними інтересами, а обумовлюються також загальнодержавними цілями і принципами.

Отже, вищезазначені пункти рішення Конституційного суду України визначили, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

При цьому, відповідно до пункту 4 мотивувальної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України, прокурори їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Крім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Одночасно, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, у даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання та життя, а також унеможливлює виконання постанов суду щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, що є грубим порушення вимог ст. 129-1 Конституції України.

Згідно статті 2 Конвенції ООН «Про права дитини» (ратифікованої Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.91) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження - рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов`язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Таким чином, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на мені погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Відмова органу місцевого самоврядування в погодженні переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт має наслідком ухилення одного з батьків від обов`язку щодо належного матеріального забезпечення дитини та суттєво погіршує її становище, що може ставити під сумнів належне виконання державою вимог статті 27 Конвенції.

Відтак, керівник Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, реалізовуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до Соколівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, оскільки представники Державної установи «Центр пробації» до суду з позовом не зверталися. Питання про визначення та погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи на території Соколівської сільської ради у 2019 році, та видів таких робіт залишається не вирішеним.

Відповідно до положень ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В даному випадку, відповідач просить застосувати положення п.7 ч. 4 ст.169 КАС України, що не відповідає положенням КАС України, що регулюють порядок проведення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 169,183 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання представника Соколівської сільської ради про повернення позовної заяви керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко