Рішення № 85421405, 23.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Справа № 280/4645/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування двоскладової формули при перерахунку пенсії позивачу пенсії за віком з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язати відповідача пенсію за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши збільшення до пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років без застосування двоскладової формули, починаючи з 01.07.2018, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення перерахунку позивачу пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправно застосовано двоскладову формулу та встановлено надбавку спочатку в розмірі 363,00 грн., а в подальшому в розмірі 490,20 грн. В свою чергу, позивач вважає, що відповідачем протиправно було застосовано двоскладову формулу, а розмір збільшення до пенсії позивача повинен становити 1641,61 грн., у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача перерахувати пенсію за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши збільшення до пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років без застосування двоскладової формули. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що спірні правовідносини, що розглядаються в даній справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративних справах №0840/3253/18 та №280/1259/19, у зв`язку з чим відсутні підстави для повторного судового розгляду тих самих правовідносин. Крім того, відповідач вказав на те, що ним належним чином було виконано рішення суду в частині проведення перерахунку виплати пенсії позивачу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Частиною 4 статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3253/18, яке набрало законної сили 26.12.2018, серед іншого зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, починаючи з 01 липня 2018 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.

09.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3253/18.

Листом Центрального об`єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 27.01.2019 №34/Т-9 позивача повідомлено про те, що позивачу перераховано пенсію та встановлено доплату до пенсії за понаднормативний стаж 25 років в розмірі 363,00 грн., а з 01.07.2018 по 31.01.2019 в розмірі 490,20 грн.

Разом з тим, вважаючи дії відповідача щодо перерахування пенсії з застосуванням двоскладової формули протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За правилами ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3253/18, яке набрало законної сили 26.12.2018.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно із вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.

У зв`язку з вказаним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №0840/3253/18, яке набрало законної сили 26.12.2018, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.

Посилання позивача на те, що правовідносини у цій справі є новими та стосується перерахунку пенсії із застосування двоскладової формули, суд зазначає таке.

Обставини щодо застосування двоскладової формули не є новими для правовідносин між сторонами, оскільки у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №0840/3253/18 апеляційний суд вказував на те, що: «Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача провести перерахунку пенсії на підставі п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування «двоскладової формули», суд апеляційної інстанції зазначає, що приписи чинного пенсійного законодавства не містять такого визначення як «двоскладова формула» вказане унеможливлює надання судом правової оцінки доводам позивача для умов задоволення вказаних позовних вимог.

Стосовно вимог позивача зобов`язати пенсійний орган встановити йому підвищення пенсії у розмірі 1317.29 грн. суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення перерахунку пенсії та визначення його розміру в грошовому еквіваленті є повноваженнями територіального пенсійного органу, на обліку в якому знаходиться пенсіонер. Суд, при розгляді спору щодо права особи на перерахунок пенсії, не вправі перебирати на себе повноваження органу, що здійснює пенсійне забезпечення та проводити самостійно розрахунок пенсії із визначення точної суми пенсії або її складових.»

Тобто, під час розгляду адміністративної справи №0840/3253/18 досліджувалось і питання застосування двоскладової формули.

Також, судом встановлено, що не погоджуючись з розміром перерахованої пенсії позивач звертався до суду, а рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №280/1259/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вирішення спірних правовідносин повинно вирішуватись в рамках розгляду адміністративних справ №0840/3253/18 та №280/1259/19, а не шляхом пред`явлення нового позову.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова