Ухвала суду № 85421295, 05.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11338/19

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправиними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язати Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області прийняти до виконання виконавчий лист №2485 2019 р., виданий Житомирським окружним адміністративним судом за справою №240/136/19 та відкрити виконавче провадження за цим виконавчим листом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлений статтею 287 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Судом встановлено, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стало повідомлення Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.10.2019 про повернення виконавчого листа №2485 2019 р., виданого Житомирським окружним адміністративним судом по справі №240/136/19, без прийняття його до виконання.

Відтак, перебіг строку процесуального строку на звернення з даним позовом до суду почався для позивача з 10.10.2019, тобто з моменту, коли відповідачем було прийнято рішення про повернення виконавчого листа №2485 2019 р. по справі №240/136/19 без прийняття його до виконання.

Водночас, з вказаний адміністративний позовом до суду ОСОБА_2 02 серпня 2019 року, що свідчить на користь висновку про те, що встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду ним не пропущено.

Разом з тим, з даним позовом ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного 30 жовтня 2019 року, що підтверджується реєстраційним штампом суду з зазначенням дати надходження позовної заяви і вхідного номера.

З наведеного слідує, що позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду щодо оскарження дії Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області щодо повернення виконавчого листа №2485 2019 р. по справі №240/136/19 стягувачу без прийняття до виконання;

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, зазначеної заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду ОСОБА_2 до суду не подавав.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Водночас, в позовній заяві ОСОБА_2 посилаючись на п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" зазначає, що за подану ним до суду позовну заяву судовий збір не сплачується.

З даного приводу суд зазначає, що надані у постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 роз`яснення щодо сплати судового збору стосуються подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у порядку, передбаченому ст. 447 ЦПК України.

Натомість в даному випадку, ОСОБА_2 звертається до суду не зі скаргою, а з позовною заявою про визнання протиправними дії державного виконавця в порядку передбаченому ст. 287 КАС України, а тому повинен сплатити судовий збір відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 1921,00 гривень.

З огляду на зазначене, під час подачі даного позову до суду, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн. (1921,00 грн. х 0,4 = 768,40 грн.)

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску вищезазначеного строку;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у м.Житомирі/Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA348999980000034310206084009

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович