Рішення № 8542128, 03.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" листопада 2009 р. Справа № 5/175-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех”, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корм”, с. Коржі

про стягнення 116028,78 грн.

за участю представників:

позивача:Пожидаєв М.Ю. –дов. від 05.12.2008р.

відповідача:Василенко М.М. –дов. від 25.08.2009р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корм” (далі –Відповідач) про стягнення 116028,78 грн., з яких 95120 грн. основного боргу, 19479,18 грн. інфляційних втрат та 1429,60 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду клопотання від 30.10.2009р. яким в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 95120 грн. основного боргу, 760,96 грн. інфляційних втрат та 359,63 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 95120 грн. основного боргу, 760,96 грн. інфляційних втрат та 359,63 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання від 30.10.2009р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до пропуску позивачем строку позовної давності в межах якого він міг би звернутися до суду з вищезазначеними вимогами, в зв’язку з чим відповідач просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Позивач в період з червня 2005р. по лютий 2006р. включно по видатковим та товарно-транспортним накладним № РН-0836/5 від 22.06.2005р. на суму 18000 грн., № РН-1098/1 від 08.08.2005р. на суму 3600 грн., № ТТН-1866 від 02.12.2005р. на суму 34776 грн., № ТТН –004 від 04.01.2006р. на суму 21456 грн., № ТТН-123 від 19.01.2006р. на суму 5796 грн., № ТТН –235 від 07.02.2006р. на суму 21492 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 105120 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії ЯКД № 807587 від 21.06.2005р., серії ЯКЦ № 195540 від 08.08.2005р., серії ЯЛМ № 123717 від 02.12.2005р., серії ЯЛМ № 123751 від 04.01.2006р., № ЯЛМ № 123769 від 19.01.2006р. та серії ЯЛМ № 123781 від 07.02.2006р. вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково перерахувавши на рахунок позивача 10000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 95120 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір вказаної заборгованості сторони у справі зафіксували в акті звірки, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого борг відповідача на 30.06.2006р. складав 951290 грн.

Оскільки остаточний строк оплати товару сторони у справі не узгодили позивачем 03.09.2009р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 646 від 27.08.2009р. з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 95120 грн. В підтвердження надіслання претензії позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 884220, чек «Укрпошти»№ 9711 від 03.09.2009р. та опис вкладення в цінний лист, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за отриманий товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 95120 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 95120 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за вересень 2009р. складають 760,96 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 15.09.2009р. по 30.10.2009р. складають 359,63 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 95120 грн. заборгованості, 760,96 грн. інфляційних втрат та 359,63 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача проти позову, які викладені у відзиві на позовну заяву щодо пропуску позивачем строку позовної давності в межах якого він міг би звернутися до суду з вищезазначеними вимогами то суд не приймає їх до уваги при вирішенні спору, оскільки строк оплати товару був визначений відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України після спливу семиденного строку від дня пред’явлення позивачем вищезазначеної вимоги. Таким чином, перебіг строку позовної давності до заявлених вимог у даній справі якій відповідно до ст. 257 ЦК України встановлений тривалістю у три роки починається з 15.09.2009р.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з заявленими вимогами у межах строку загальної позовної давності.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корм” (07544, Київська область, Баришівський р-н., с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ 32445631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротех” (83004, м. Донецьк, вул. Треньова, 3/32, код ЄДРПОУ 21997523) 95120 (дев’яносто п’ять тисяч сто двадцять) грн. заборгованості, 760 (сімсот шістдесят) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 63 коп. 3% річних, 962 (дев’ятсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя