Ухвала суду № 85416307, 23.10.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7861/19

Провадження № 1-кс/487/8431/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Карташева Т.А., за участю секретаря Кожина В.О., прокурора Ожога С.В., захисника Клеветенка А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Саєнка В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Саєнко В.В.звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_1 22.10.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник Клеветенко А.А. в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри за ч.3 ст. 368 КК України, оскільки кваліфікація за данною статтею КК є завищеною, і недоведеність ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний західу виді домашнього арешту з 22.00 год. до 06.00 год. за місцем реєстрації. врахувавши, що підозрюваний проживає з батьками, позитивно хараткеризується, здійснює догляд а онкохворим батьком.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримував думку захисника.

Заслухавши сторони, дослдіивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Сдом встановлено, що Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальном упровадженні №42019120000000102 від 27.09.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №584 о\с від 01.08.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до ст.ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу на якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України» на ОСОБА_1 , як працівника правоохоронного органу покладено обов`язки щодо здійснення профілактичної діяльності спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та вжиття заходів щодо їх припинення, своєчасного реагування на кримінальні, адміністративні правопорушення або події, тощо.

Так, ОСОБА_1 , працюючи на вказаній посаді та будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і є працівником правоохоронного органу, наприкінці вересня 2019 року, більш точної дати на даний час слідством не встановлено, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання неправомірної вигоди, домовився по телефону зі своїми колегами з патрульної поліції, щоб вони не складали матеріалів адміністративного провадження відносно його знайомого ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , з метою доведення свого умислу до кінця та створення умов для передачі йому неправомірної вигоди ОСОБА_2 зустрівся з останнім неподалік магазину «Копілка» в районі Балашівки м. Кропивницький та повідомив, що йому необхідно надати грошові кошти у розмірі 5000 гривень, які він повинен передати своїм колегам, працівникам управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за не складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 і не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, переслідуючи єдиний умисел на незаконне збагачення за рахунок інших осіб, з метою створення умов для скорішого примушення ОСОБА_2 передати йому неправомірну вигоду, ОСОБА_1 подзвонив останньому та повідомив, що його колеги цікавляться коли він передасть грошові кошти та вони пам`ятають про його адміністративні правопорушення.

Не бажаючи порушення своїх прав та інтересів, розуміючи що ОСОБА_1 та його колеги використовуючи своє службове становище та надану їм владу можуть вжити заходів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема у вигляді штрафу, вимушений був погодитися з незаконними вимогами службової особи щодо передачі йому неправомірної вигоди у визначеному ним розміру.

17 жовтня 2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в м. Болград Одеської області зателефонував ОСОБА_2 та повідомив йому номер своєї особистої банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_1 , на яку останній 18.10.2019 був змушений перевести 4000 гривень у якості першої частини неправомірної вигоди, через термінал АТ КБ «Приват банк», який знаходився на Площі Дружби Народів, 1 у м. Кропивницький за не притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 КУпАП.

21 жовтня 2019 року приблизно о 13.30 годині ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 здійснив переведення останньому грошових коштів у сумі 1000 гривень у якості другої частини неправомірної вигоди, через термінал АТ КБ «Приват банк», який знаходився Площі Дружби Народів, 1 у м. Кропивницький, на заздалегідь отриманий від ОСОБА_1 номер банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , за не притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

22.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення підтверджується даними заяви ОСОБА_2 від 26.09.2019 р. та протоколу його допиту від 27.09.2019 року, протоколу затримання ОСОБА_1 від 21.10.2019 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 21.10.2019 року; іншими матеріалами клопотаня у їх сукупності.

При цьому доводи захисника щодо неправильної кваліфікації дій підозрюваного судом не приймаються, оскільки встановлені досудовим розслідуванням обставини події на данному етапі є достатніми для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного в повідомленні про підозру, оцінка отриманих досдуовим розслідуванням доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а сукпність зібраних доказів - з очки зору достатності та взаємозв`язку на даному етапі кримінального провадження не розглядається, оскільки є предметом розгляду справи по суті.

Слідчий суддя вважає, що існують, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тому підозрюваний, з метою ухилення від кримінального покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час працював на посаді інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, має велике коло знайомих, в тому числі серед працівників правоохоронних органів, та, використовуючи ці зв`язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків.

Крім того, ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, як особа, обізнана з методами та тактикою проведення слідчих (розшукових) дій, може створювати умови щодо затягування досудового розслідування та перешкоджання встановлення істини у справі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Доводи, на які посилався захисник як на підставу для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування, забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такого слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 210 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного визначені обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 19 грудня 2019 року включно, з утриманням підозрюваного в Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 21.10.2019 року з моменту затримання.

Визначити розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 210 грн., за умови внесення якої ОСОБА_1 слід негайно звільнити з під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за першою вимогою до слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Саєнка В.В., прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Кропивницького ( населенного пункта, в якому він проживає чи перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 25.10.2019 року о 15.00 год.

Слідчий суддя Т.А. Карташева