Рішення № 8541229, 08.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" грудня 2009 р. Справа № 7/182-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт», смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область

до Державного підприємства «Яготинський цукровий завод», м. Яготин, Яготинський район, Київська область

про стягнення 24134,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Житнюк Ю.В.(дов. № 162 від 07.12.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Яготинський цукровий завод»(далі –відповідач) про стягнення 24134,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 17 від 16.08.2007 р., зокрема, щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 10.08.2009 року було порушено провадження у справі № 7/182-09 та призначено її розгляд на 08.09.2009 року.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 08.09.2009 р., розгляд справи відкладався до 08.10.2009 р.

В судовому засіданні 08.10.2009 р. представником позивача подано письмове уточнення позовних вимог, відповідно до якого розмір нарахованої пені зменшено з урахування вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі № 7/182-09 та оголошено перерву до 10.11.2009 р.

У зв’язку із перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному, 10.11.09р. судове засідання призначене на 12:00 не відбулося.

Ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи призначено на 08.12.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2009 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового заперечення на позовні вимоги до суду не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

16.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт»(позивач) та Державним підприємством «Яготинський цукровий завод»(відповідач) був укладений договір поставки № 17 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Постачальник (позивач) зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність висівки пшеничні (далі –продукція), а Покупець (відповідач) зобов’язаний був в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити продукцію.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, зокрема, що ціна за продукцію вказана у Специфікації до даного Договору та може змінюватись за згодою Сторін відповідно до умов поставки з оформленням відповідної Додаткової угоди.

Покупець здійснює оплату за продукцію в українських гривнях шляхом банківського переведення на поточний рахунок Постачальника в такому порядку: сторони домовились про відстрочку платежу за товар строком на 10 діб, після чого 100% коштів за товар повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.1 Договору).

Строк дії Договору встановлений п. 9.1 з моменту його підписання до 31.12.2007 р.

На виконання умов Договору позивач протягом липні-серпні 2007 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 12593, 90 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000159 від 17.07.2007 р. та № РН-0000260 від 16.08.2007 р., з відмітками відповідача (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався, заборгувавши таким чином позивачеві 12593, 90 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з претензією б/н від 17.06.2009 р. про добровільне погашення вищевказаної заборгованості. Претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем терміну оплати Продавцю суми вартості Продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов’язання, що за уточненим розрахунком позивача становить 1075, 35 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1096, 82 грн., а тому вважає поданий позивачем уточнений розрахунок невірним. Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 1075,35 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За уточненим розрахунком позивача інфляційні витрати становлять 5667, 82 грн., 3 % річних –715,67 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій „Ліга: Еліт 8.1.1” нарахований позивачем розмір штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що штрафні санкції підлягають задоволенню частково, інфляційні витрати у сумі 5563, 49 грн., а 3 % річних у сумі 669,23 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 19901, 97 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Яготинський цукровий завод»(07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Черняховського, 1, код ЄДРПОУ 00333339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт»(07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, 135-В, код ЄДРПОУ 32445705) 12593 (дванадцять тисяч п’ятсот дев’яносто три) грн. 90 коп. основного боргу, 1075 (одну тисячу сімдесят п’ять) грн. 35 коп. пені, 5563 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят три) грн. 49 коп. інфляційних збитків, 669 (шістсот шістдесят дев’ять) грн. 23 коп. –3 % річних та судові витрати: 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. 02 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Закритому акціонерному товариству «Науково-виробниче акціонерне товариство «АГРОПРОД»196, 12 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати відповідну довідку.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 17.12.2009 р.