Рішення № 8541207, 14.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" грудня 2009 р. Справа № 13/227-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд”, м. Вишневе

до 1) Закритого акціонерного товариства „ФОЗЗІ”, м.Вишневе

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростра”, м.Чернігів

про стягнення 350000,00 грн.

          Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Гніздило Т.М. - довіреність №88-03/УМ від 20.10.2009р.;

Петров О.М. - довіреність №84-03/УМ від 07.10.2009р.;

від відповідача 1: Бабелюх О.О. - довіреність №2/2009 від 27.11.2009р.;

від відповідача 2: не з’явився;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” (далі –позивач) до Закритого акціонерного товариства „ФОЗЗІ” (далі –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростра” (далі –відповідач 2) про стягнення солідарно штрафних санкцій з відповідача 1 у розмірі 10000,00 грн. та з відповідача 2 у розмірі 340000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що 17 липня 2007 р. між відповідачем 2 та позивачем було укладено Попередній договір. Згідно умов попереднього договору та Договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 12.12.2007 р., відповідач 2 та позивач дійшли згоди про укладення у термін до 01 червня 2008 р. основного договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд.1, корпус 1.          

У зв’язку з не укладанням Попереднього договору з вини відповідача 2 з причини не введення в експлуатацію нежитлової будівлі та не оформлення правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості, позивач просить стягнути з відповідача 2 штрафні санкції відповідно до п. 10 Попереднього договору від 17.07.2007 р. та Договору про внесення змін та доповнень до Попереднього договору від 12.12.2007 р. у розмірі 340000,00 грн.

Позовні вимоги до ЗАТ «ФОЗЗІ»ґрунтуються на договорі поруки від 07 лютого 2008 р. з додатковою угодою, який був укладений між позивачем та відповідачем 1, згідно якого відповідач 1, як поручитель за договором, поручився частково у розмірі 10000,00 грн. перед позивачем, як кредитором за договором, за виконання обов'язку відповідачем 2 як боржником за договором щодо виконання боржником зобов’язання, передбаченого п.п.2.2. п.2, п.п. 2.7.3. п.2.7. Попереднього договору від 17 липня 2007 р. щодо своєчасного введення об’єкта в експлуатацію, оформлення права власності та отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

25.11.2009 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить також стягнути з ТОВ «Ростра»185000,00 грн., які були перераховані відповідно до п.п. 2.6.2. п. 2.6 п.2 попереднього договору та 304307,00 грн., які були перераховані відповідно до п.6 попереднього договору у зв’язку з тим, що підстава, на якій були набуті грошові кошти у розмірі 489307,00 грн. відпала через не укладання основного договору оренди нерухомого майна, а також 340000 грн. штрафних санкцій; щодо відповідача 1 вимоги залишилися незмінними і позивач просить стягнути 10000 грн. штрафних санкцій.          

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зміну предмету позову.

11.12.2009 р. відповідачем 2 подано заяву про зупинення провадження по справі №13/227-09 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №9/291-09, що розглядається господарським судом Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТРА” до Закритого акціонерного товариства “Фоззі” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі –Фуд” про визнання договору поруки від 07 лютого 2008 р. з додатковою угодою, який був укладений між позивачем та відповідачем 1 недійсним. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач 2 посилається на те, що рішення у справі вплине на визначення належних та неналежних відповідачів у даній справі.

Позивачем у судовому засіданні 14.12.2009 р. подано заяву про часткову відмову від позову, згідно якої позивач відмовився частково від позову у частині вимог до відповідача 1 про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Фоззі” 10000,00 грн. штрафних санкцій. Решту вимог до відповідача 2 позивач просить розглянути у загальному порядку.

Враховуючи що заява відповідає ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає відмову позивача від позовних вимог до відповідача 1 - Закритого акціонерного товариства “Фоззі”, а провадження в цій частині підлягає припиненню.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі до вирішення справи №9/291-09 в межах якої розглядається спір про визнання недійсним договору поруки від 07 лютого 2008 р. не підлягає задоволенню, оскільки після відмови позивача від позовних вимог до відповідача 1 (які ґрунтувались саме на наявності договору поруки 07 лютого 2008 р.) та прийняття її судом, в межах даної справи щодо вимог до відповідача 2 дійсність чи недійсність договору поруки 07 лютого 2008 р. не впливає на розгляд даної справи. Таким чином розгляд справи №9/291-09, що розглядається господарським судом Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТРА” до Закритого акціонерного товариства “Фоззі” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі – Фуд” про визнання договору поруки від 07 лютого 2008 р. з додатковою угодою, який був укладений між позивачем та відповідачем 1 недійсним не може бути обставиною, яка зумовлює неможливість розгляду позовних вимог, що є предметом розгляду справи №13/227-09, які заявлені до відповідача 2 та ґрунтуються на умовах попереднього договору від 17.07.2007 р. та Договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 12.12.2007 р.

Припущення відповідача 2 про можливість зміни підсудності справи у випадку виключення відповідача 1 зі складу відповідачів не є обґрунтованими з огляду на те, що згідно ч. 3 ст. 17 ГПК України справа прийнята господарським судом до свого провадження з дотриманням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, відзиву на позов по суті заявлених позовних вимог не надав. Відповідач 2 належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 29.10.2009 р. та 30.11.2009 р. Таким чином, відповідач 2 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача 2, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та доданих заявах.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників судом встановлено наступне.

17 липня 2007 р. між відповідачем 2 та позивачем було укладено Попередній договір. Згідно умов попереднього договору та Договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 12.12.2007 р., відповідач 2 та позивач дійшли згоди про укладення у термін до 01 червня 2008 р. основного договору оренди нерухомого майна у нотаріальній формі, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд.1, корпус 1.          

Відповідно до п. 2.2 попереднього договору до моменту підписання основного договору нежитлова будівля, зокрема, майно повинно бути введено в експлуатацію, належати на праві власності відповідачу 2, яке повинно бути зареєстровано відповідно до чинного законодавства України та відповідач 2 повинен отримати витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду.

Відповідно до п.п. 2.6.2 п. 2.6 п. 2 договору з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за дійсним договором, відшкодування можливих збитків та сплати неустойки (штрафних санкцій) позивач формує заставну суму у розмірі двох щомісячних орендних плат, яка сплачується наступним чином:

- протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього попереднього договору позивач сплачує на рахунок відповідача 2 грошову суму у розмірі 185000 грн., яка буде зарахована після підписання основного договору за другий місяць оренди майна.

Судом встановлено, що позивачем 26.07.2007 р., відповідно до п.п. 2.6.2. п. 2.6 п.2 попереднього договору, було перераховано на поточний рахунок відповідача 2 заставна сума у розмірі 185000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №51691 від 26.07.2007 р.

Відповідно до п. 6 попереднього договору для виконання відповідачем 2 робіт відповідно до технічного завдання (п. 2.7.3 договору), позивач перераховує протягом 14 банківських днів, з моменту укладення попереднього договору відповідачу 2 304307 грн., яка не зараховується в рахунок орендної плати та не відшкодовується відповідачем 2.

Судом встановлено, що для виконання відповідачем 2 робіт відповідно до п.6 попереднього договору, 26.07.2007 р. позивачем було перерахувало ТОВ «Ростра»грошову суму у розмірі 304307,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №51753 від 26.07.2007 р.

Проте, в порушення умов попереднього договору та договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 12.12.2007 р. відповідач 2 умови п. 2.2 договору не виконав, нежитлову будівлю розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд.1, корпус 1 не ввів експлуатацію та право власності на неї не оформив для передачі її в оренду позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ГК України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Як вбачається з матеріалів справи перерахування грошових коштів у розмірі 489307,00 грн. (185000,00 грн. + 304307,00 грн.) було здійснено позивачем з метою виконання умов попереднього договору, укладання якого, у свою чергу, мало на меті у майбутньому укладання між відповідачем 2 та позивачем основного договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд.1, корпус 1. Про це свідчить призначення перерахованих грошових сум: 185000,00 грн. яка повинна була зарахуватися після підписання основного договору за другий місяць оренди майна. Перерахування грошових коштів у розмірі 304307,00 грн. здійснено позивачем на виконання умов попереднього договору щодо проведення робіт з метою підготування нежитлової будівлі до укладання договору оренди та передачі майна в оренду позивачу. Грошові кошти у розмірі 489307,00 грн. були перераховані позивачем враховуючи ту підставу, що між відповідачем 2 та позивачем буде укладено договір оренди.

У зв’язку з тим, що у строки, передбачені попереднім договором від 17 липня 2007 р. та договором про внесення змін і доповнень до Попереднього договору від 12.12.2007 р., основний договір оренди не було укладено, суд погоджується з твердженнями позивача, що відпала підстава набуття відповідачем 2 грошової суми у розмірі 489307,00 грн.

Статтею1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивачем, 25.05.2009 р. було направлено відповідачу 2 вимогу від 09.04.2009 р. про повернення грошових коштів у розмірі 489307,00 грн., яка була отримана відповідачем 2, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 27.05.2009 р. Як встановлено судом, відповідач 2 вимогу позивача не виконав.

Таким чином, на день розгляду справи грошова сума у розмірі 489307,00 грн. безпідставно набутих коштів підлягає стягненню з відповідача 2.

Крім того, відповідно до п. 10 Попереднього договору від 17.07.2007 р. та Договору про внесення змін та доповнень до Попереднього договору від 12.12.2007 р., у разі прострочення строку вводу в експлуатацію будівлі, не оформлення права власності та не отримання Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, що призведе до неможливості своєчасного підписання основного договору оренди, відповідач 2 у безспірному порядку сплачує на користь ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД»50000,00 грн. за кожен тиждень такої прострочки.

Стаття 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом встановлено, що основний договір між позивачем та відповідачем-2 не був укладений у зв’язку з не введенням в експлуатацію нежитлової будівлі та не оформленням правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості у передбачений попереднім договором строк.

Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Позивач розрахував розмір штрафних санкцій за 2 тижні жовтня, 4 тижня листопада та 1 тиждень грудня 2008року, що загалом складає 350000,00 грн. із розрахунку 50000,00 грн. за кожен тиждень прострочки, а просить стягнути 340000,00 грн.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи обставини справи позивач має право на нарахування штрафник санкцій відповідно до п. 10 Попереднього договору з 02.06.2008р. до 02.01.2009р.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимога до відповідача 2 про стягнення лише 340000,00 грн. штрафних санкцій за період - 2 тижні жовтня, 4 тижня листопада та 1 тиждень грудня 2008року то зазначена вимога підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог до відповідача 1, які ґрунтуються на умовах договору поруки від 07 лютого 2008 р. з додатковою угодою, який був укладений між позивачем та відповідачем 1 то як зазначено вище позивачем у судовому засіданні 14.12.2009 р. подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Згідно п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у разі відмови позивача від позовних вимог та прийняття такої відмови судом.

Враховуючи те, що відмова позивача від позову в частині вимог до відповідача 1 не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача та на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі в частині вимог до відповідача 1.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються в частині вимог до відповідача 2 на відповідача 2, а в частині вимог до відповідача 1 на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростра” (м. Чернігів, вул. Музикальна, 1, корп. 1; код 32946828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” (Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова 5; код 32294926) 489307 (чотириста вісімдесят дев’ять триста сім) грн. безпідставно набутих коштів, 340000 (триста сорок) грн. штрафних санкцій, а також судові витрати 8293 (вісім тисяч двісті дев’яносто три) грн. 07 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до Закритого акціонерного товариства “Фоззі” та припинити провадження у справі до Закритого акціонерного товариства “Фоззі” про 10000,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя