Рішення № 85409796, 05.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2019 року № 640/3604/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 № UA100110/2019/000016/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2019 № UA100110/2019/00149.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем для митного оформлення автомобіля надано всі документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу за ціною рахунку-фактури (інвойсу), а тому у відповідача не було підстав для коригування митної вартості, у зв`язку із чим рішення про коригування митної вартості, а також картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних, оскільки позивачем надано для митного оформлення неповний пакет документів, а саме: не було надано банківських документів, документів про вартість страхування, транспортних (перевізних) документів. Крім того, документи до митної декларації подано без перекладу, у зв`язку з чим відповідачем скориговано митну вартість автомобіля.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , за допомогою митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіК-Партнер» до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС подано в електронному вигляді митну декларацію № UA/100110/2019/113267 для здійснення митного оформлення автомобілю легкового, бувшого у використанні, марка - VW, модель - Golf, номер шасі/кузова - НОМЕР_2 , рік випуску - 2013, модельний рік - 2012, категорія - М1, колісна формула - 4х2, тип кузова - універсал, колір - сірий, показник одометра - 206595 км, країна виробництва - EU. Митна вартість автомобіля за вказаною декларацією визначена основним методом та складає 3300,00 євро.

На підтвердження розрахованої митної вартості автомобіля позивачем до митної декларації додано наступні документи:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.08.2013 № НОМЕР_3 ,

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.08.2013 № НОМЕР_4 ,

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.01.2019 № НОМЕР_6,

- рахунок-фактура (інвойс) від 21.01.2019 № 2019-018,

- договір купівлі-продажу від 21.01.2019, укладений між Autos96 KFZ Handel Oskar Maler (Німеччина) та ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачу продано спірний автомобіль за 3300,00 євро, при цьому розрахунок здійснено шляхом передачі покупцем готівкових коштів,

- акт про проведення огляду на кордоні від 23.01.2019 № UA205010/2019/411328, від 26.01.2019 № UA100110/2019/112566,

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 від 01.06.2000.

Під час проведення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за спірною митною декларацією, митним органом встановлено, що документи, подані позивачем для підтвердження заявленої вартості транспортного засобу не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів надати додаткові документи, а саме:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення);

2) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів;

5) копія митної декларації країни відправлення;

6) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідне повідомлення було направлено на адресу позивача засобами телекомунікаційного зв`язку. У відповідь на електронне повідомлення, позивачем направлено до митного органу наступні документи:

- копія електронної декларації країни відправлення від 21.01.2019 № 19DE705498972302E5,

- висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 31.01.2019 № 2810/19-54.

За результатом розгляду поданих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля, яким визначено вартість у розмірі 6302,00 євро та відмовлено у прийняття митної декларації на підставі частини шостої статті 54, статті 256 Митного кодексу України.

Позивач, вважаючи, що прийняті рішення є протиправними, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою-другою цього Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Необхідно врахувати положення частин другої-третьої цієї статті, якими визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою-другою статті 53 Митного кодексу України декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У даному випадку, позивачем було визначено митну вартість автомобіля за основним методом, тобто за ціною договору купівлі-продажу, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, як зазначає відповідач у відзиві, декларантом не було надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, а також транспортних та страхових документів. Крім того, всі документи подано без перекладу на українську мову.

Суд критично ставиться до доводів відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу автомобіля від 21.01.2019 продавець (Autos 96 KFZ Handel Oskar Maier) передав у власність покупцю ( ОСОБА_1 ), а останній прийняв у власність спірний автомобіль, а згідно з пунктом 3.1 цього договору за домовленістю сторін продаж автомобіля вчиняється за 3 300,00 євро, які отримані продавцем від покупця до підписання цього договору. Розрахунок здійснено шляхом передачі покупцем готівкових коштів у сумі 3 300,00 євро. Зазначена ціна відповідає волевиявленню учасників цього правочину і є остаточною і змінам за жодних обставин не підлягає.

Згідно з рахунком від 21.01.2019 №2019-018 продаж автомобіля здійснюється без гарантій, тому що продаж здійснюється на експорт, вартість автомобіля становить 3300,00 євро, сума отримана готівкою, що підтверджується підписом уповноваженої особи продавця та його штампом.

Таким чином, зазначена форма оплати узгоджується сторонами договору купівлі-продажу від 21.01.2019 та не зобов`язує сторін здійснювати таку оплату виключно через банківські установи, а тому у даному випадку договір купівлі-продажу та рахунок-фактура (інвойс) належним чином підтверджує факт передачі коштів, а отже митний орган не мав підстав для витребування банківських документів.

Також, безпідставною та необґрунтованою є вимога відповідача щодо надання страхових документи, документів, що містять відомості про вартість страхування, а також транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення.

У даному випадку, позивач стверджує, та відповідачем не спростовано, що витрат на транспортування придбаного автомобіля він не поніс, а страхування автомобіля не здійснювалося, що виключає включення витрат на його транспортування та страхування у митну вартість автомобіля.

Позивач не зазначив яким саме чином автомобіль прибув на митну територію України.

При цьому відсутність витрат на транспортування автомобіля не виключає можливості понесення витрат на його експлуатацію, в тому числі і на придбання пального для транспортування товару до кордону України, що мають різний зміст. Відсутність підтверджуючих документів на понесення витрат на експлуатацію транспортного засобу також не може слугувати підставою для неможливості перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару.

Суд також відхиляє посилання відповідача на відсутність перекладу на українську мову документів, доданих до митної декларації.

Частиною першою статті 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

У даному випадку, більшість документів, доданих до митної декларації, складені мовою міжнародного спілкування. Разом з тим, відповідачем не було надано доказів того, що ним вимагався переклад на українську мову документів, складених ні іншій мові, і декларантом не було виконано такої вимоги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 № 21-498а15, обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

У даному випадку, жодна з обставин, яка викликала сумніви у відповідача, не знайшла свого підтвердження у ході розгляду даної справи. Таким чином, контролюючим органом не було доведено наявності у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом (позивачем) митної вартості товару за основним методом, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, у відповідача у спірних правовідносинах були відсутні підстави для витребування додаткових документів та, у подальшому, не виникало права для коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 № UA100110/2019/000016/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2019 №UA100110/2019/00149.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов