Рішення № 85406900, 24.07.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18894/18

провадження № 2/753/705/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2018 року Департамент патрульної поліції звернулось із позовом до ОСОБА_1 , яким просили стягнути з відповідача на їх користь завдану його діями майнову шкоду у розмірі 13 421 грн. 55 коп.

На обґрунтування позову зазначені наступні обставини. 16.11.2017 в Дарницькому районі м. Києві сталась ДТП за участю службового автомобіля ДПП «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням інспектора роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу ) Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП рядового поліції Шаповала Д.П., в результаті якого службовий автомобіль зазнав пошкоджень. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2017, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП, та на нього накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Автомобіль «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 знаходиться у власності ДПП. Автотоварознавчим експертним дослідженням від 07.05.2018 встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 , у результаті ДТП, яка сталася 16.11.2017, станом на момент проведення експертного дослідження складає 13 421 грн. 55 коп.

Посилаючись на норми ст.ст.22, 1166, 1187, 1192 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля.

Ухвалою суду від 02.11.2018, відкрито провадження у справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.

Позивач та відповідач в судове засідання не прибули, хоча про день час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову не скористався.

Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ст. 223 ЦПК України, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2017, яка набрала законної сили 18.12.2017 (справа № 753/21808/17), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу. В постанові зазначено, що 16 листопада 2017 року об 10 год. 00 хв. в місті Києві вул. Харківське шосе водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Тойота" д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем "Атаман" д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.9 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.(а.с. 10).

ОСОБА_1 , працює в УПП в м. Києві на посаді інспектора роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу ) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовий поліції (а.с.1, 10).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого власником автомобіля «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, є Департамент патрульної поліції (а.с.9).

У відповідності до висновку № 19/13-1/27-ЕД/18 від 07.05.2018 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, складеного 07.05.2018 року судовим експертом Константинов А.В. вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, спричиненої власнику автомобіля «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на час проведення експертного дослідження складає 13 421 грн. 55 коп. (а.с. 11-32)

Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.

Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації її працівником. Саме даними обставинами позивач обгрунтовував вимоги, посилаючись на те, що відповідач керував службовим автомобілем. Отже спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України, зокрема главою ІХ «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність національної поліції є Закон України «Про Національну поліцію», згідно зі ст. 19 якого у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

За загальним правилом, під час вирішення справ такої категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Однак, у Законі України «Про Національну поліцію» відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським, а тому суд приходить до висновку, що на поліцейського, як на працівника, поширюється трудове право, отже, при вирішенні даного спору слід керуватись Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП України

Відповідно до ч. 1-3 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КЗпП України працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Як передбачено п. 1 ч. 1ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24 затверджений вищевказаний перелік таких посад і робіт працівників, із якими можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність. Посада водія або патрульного поліцейського, як і виконувана ними робота по керуванню транспортним засобом, у вказаному переліку відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про повну матеріальну відповідальність між сторонами не укладався.

Отже, відповідно до діючого законодавства, відповідач може нести тільки обмежену матеріальну відповідальність, як це передбачено ст. 132 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведено, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру середнього місячного заробітку відповідача, в розмірі якого він повинен нести відповідальність за завдану шкоду, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст. 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Заставенко М.О.