Рішення № 8540359, 03.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" грудня 2009 р. Справа № 7/258-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода», м. Куп’янськ, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг», м. Буча

про стягнення 1725, 41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Захарченко В.П. (дов. № 142/1 від 01.04.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода»(далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(далі –відповідач) про стягнення 1725, 41 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки № 05КФ-09-05 від 05.02.2009 р., зокрема, щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.11.2009 року було порушено провадження у справі № 7/258-09 та призначено її розгляд на 03.12.2009 року.

В судове засідання 03.12.2009 р. представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 17.11.2009 р., зокрема, письмового відзиву на заявлені позовні вимоги, не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2009 р. підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

05.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(відповідач) був укладений договір поставки № 05КФ-09-05 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Постачальник (позивач) зобов’язувався поставити товар (надалі Товар) згідно замовлення Покупця, а Покупець (відповідач) зобов’язаний був прийняти його відповідно до накладних та Протоколу узгодження цін та асортименту, що є невід’ємною частиною договору, і оплатити у термін, зазначений у п. 4.2.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість, ціна і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення Покупця та Протоколу узгодження цін та асортименту і передається по факсу, е-mail або через торгового представника Постачальника.

Загальна сума договору складає суму вартості товару, поставленого за всіма разом взятими накладними до цього договору (п. 3.1 Договору).

У відповідності із п. 3.2 Договору Покупець оплачує суму за поставлений товар за цінами, зазначеними у накладних, не пізніше 35 календарних днів від дати поставки товару.

Строк дії Договору встановлений п. 4.9 з моменту його підписання до 31.12.2009 р.

На виконання умов Договору позивач протягом лютого-березня 2009 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 4093, 20 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 0863 від 16.02.2009 р. та № 1752 від 30.03.2009 р., з відмітками відповідача.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, в сумі 1000, 00 грн. та частково повернув позивачеві Товар, на суму 1514, 58 грн. (підтверджується наявною в матеріалах справи копією накладної на повернення № 0474 від 10.04.2009 р.).

Таким чином, неоплаченим залишився товар в сумі 1578, 62 грн., що підтверджується Актами звіряння розрахунків від 10.04.2009 р. та 15.04.2009 р., підписаними та скріпленими печатками сторін.

15.09.2009 р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією № 321 про погашення існуючої заборгованості. У відповідь на вказану претензію 04.11.2009 р. відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 526, 21 грн.

З матеріалів справи, зокрема, Акту звіряння розрахунків, складеного сторонами спору станом на 30.11.2009 р., вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1052, 41 грн., враховуючи часткову оплату відповідачем суми заборгованості

Таким чином, провадження в частині стягнення 526,21 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

На момент розгляду справи заборгованість у сумі 1052, 41 грн. відповідачем не сплачена.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання, неналежного чи несвоєчасного виконання однієї із сторін своїх зобов’язань за цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов’язання, що за розрахунком позивача становить 146, 79 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 160, 35 грн., а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним. Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 146,79 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 1199, 20 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, код ЄДРПОУ 35095803 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» (63702, Харківська область, м. Куп’янськ, вул. Ломоносова, 26, код ЄДРПОУ 32358958) 1052 (одну тисячу дві) грн. 41 коп. заборгованості, 146 (сто сорок шість) грн. 79 коп. пені та судові витрати: 70 (сімдесят) грн. 89 коп. державного мита і 164 (сто шістдесят чотири) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Провадження в частині стягнення 526,21 грн. основного боргу припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя