Ухвала суду № 85402916, 05.11.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/12045/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Река А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за неякісний ремонт автомобіля та стягнення моральної шкоди,-

Встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за неякісний ремонт автомобіля та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що йому на праві користування належить транспортний засіб - автомобіль марки FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, власником якого є ОСОБА_3 . У вересні 2017 року автомобіль зламався. У жовтні 2017 року позивач з відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність у сфері технічного ремонту автотранспортних засобів, уклали оплатний усний договір про надання послуг ремонту автомобілю. Відповідач проводив ремонті роботи до січня 2017 року, за ремонт позивач сплатив відповідачу 85 560 грн. У зв`язку з неякісним ремонтом автомобіля позивач поніс матеріальні витрати на його відновлення, на послуги евакуатора та просить стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 146240,87 грн., а також моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 10 жовтня 2019 року позову заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 усунув недоліки позовної заяви та судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було спрямовано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Луганській області з метою отримання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_2 .

За інформацією, наданою відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Луганській області, яка надійшла до суду 04.11.2019 року, неможливо ідентифікувати запитувану особу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши матеріали позову, було встановлено наступне.

29 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 вже звертався до Сватівського районного суду Луганської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що ОСОБА_3 передав позивачу у користування належний йому на праві власності автомобіль марки FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У вересні 2017 року автомобіль FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зламався. У жовтні 2017 року позивач з відповідачем ОСОБА_2 уклали усний договір про надання послуг по ремонту автомобіля й передав відповідачу для ремонту автомобіль FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Фактично між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як виконавцем, відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України укладено оплатний усний договір про надання послуг з визначенням гарантійного строку щодо ремонту автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач проводив ремонтні роботи автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до січня 2017 року. За ремонт автомобіля позивач сплатив відповідачу 85 560 грн. Проведений відповідачем ремонт автомобіля FORD TRANSIT та гарантійний ремонт був не результативний та незадовільний, фактично після ремонту й гарантійного ремонту автомобіль мав істотні недоліки, з неналежною якістю роботи й не підлягав користуванню і не експлуатувався до червня 2018 року, т.б. до здійснення повторного ремонту автомобіля іншим фахівцем після звернення позивача. За неналежне виконання договору про надання послуг позивач просить стягнути завдані збитки в розмірі 85560 грн. з відповідача на його користь, а також стягнути у відшкодування завданої йому відповідачем моральної шкоди 50 000 грн.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08 листопада 2018 року за клопотанням сторони позивача було замінено первісного відповідача - ОСОБА_2 належним відповідачем – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 18 квітня 2019 року по справі № 426/18812/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди було відмовлено за необґрунтованістю. Рішення набрало законної сили 25 липня 2019 року за результатами апеляційного перегляду Луганським апеляційним судом.

Таким чином, встановлено, що позивач ОСОБА_1 у жовтні 2019 року звернувся з аналогічним позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за неякісний ремонт автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 у 2017 році, та стягнення моральної шкоди, тобто суб`єктний склад сторін у справі, предмет та підстави позовів є тотожними, оскільки підставою позову є не докази, а фактичні обставини, що наведені у позовній заяві.

Повторне подання на розгляд суду такої самої заяви (про той самий предмет, з тих самих підстав і між тими самими сторонами) не допускається, що на вимогах ЦПК України не ґрунтується і суперечить фундаментальному аспекту верховенства права - принципу юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточного характеру судового рішення. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише через те, що вона переслідує мету домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру" (рішення у справі "Пономарьов проти України", заява №3236/03, п.40; див. також рішення у справі "Рябих проти Росії", заява №52854/99, п.52).

Принцип правової визначеності вимагає, що при розгляді будь-яких справ суди не повинні ставити під сумнів законність ухвалених судових рішень.

У тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається. Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

За таких обставин, враховуючи зміст вимог п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, з огляду на недопустимість повторного вирішення судових справ за заявами поданими про той самий предмет, з тих самих підстав і між тими самими сторонами, у відкритті провадження слід відмовити.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 186, 258, 260-261 ЦПК України,-

Ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за неякісний ремонт автомобіля та стягнення моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С. Река