
Справа № 201/12315/19
Провадження № 1-кс/201/6284/2019
УХВАЛА
03 листопада 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - слідчого судді Антонюка О.А.
з секретарем
судового засідання - Плевако О.О.
за участю:
прокурора - Дзюби В.В.
слідчого - Кудріцької Я.В.
підозрюваного - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019040650002197 від 05.09.2019 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кудріцької Я.В., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Очеретяним Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитрова Донецької області, громадянина України, зі слів підозрюваного розлучений, крім того зі слів підозрюваного має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше судимого, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 , раніше судимий, останній раз 10.11.2014 Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 місяців, 16.10.2018 звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання, однак належних висновків для себе не зробив, вчинив повторно корисливий злочин при наступних обставинах.
У ОСОБА_1 04 вересня 2019 року у невстановлений слідством час у невстановленому місці виник умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 04 вересня 2019 року приблизно о 17 годині 20 хвилин, знаходячись біля території спортивної бази КЗ «ДШВСМ», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Монастирський острів, буд. 6, зайшов до території спортивної бази КЗ «ДШВСМ». Перебуваючи в одному з корпусів КЗ «ДШВСМ», розташованих на території спортивної бази КЗ «ДШВСМ», ОСОБА_1 побачив вхідні двері до приміщення жіночої роздягальні. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_1 шляхом відкриття вхідних дверей, проник до приміщення жіночої роздягальні, де побачив спортивний рюкзак синього кольору ТМ «Adidas», який перебував на лавочці, в середині котрого знаходилися грошові кошти у розмірі 128 грн., мобільний телефон ТМ «Xiaomi 5» модель MDG 6, портативний зарядний пристрій (повербанк) ТМ «Nomi» модель Р080, прилад для тренування ТМ «Stroke Coach», жіночий спортивний пульсометр ТМ «Sigma» модель РС 15.11, пластикова банківська картка «Приват банку» № НОМЕР_1 , зв`язка ключів, що належать ОСОБА_2 , та який визначив об`єктом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиняючи злочин повторно, діючи з корисливий мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв спортивний рюкзак синього кольору ТМ «Adidas», в середині котрого знаходилися грошові кошти у розмірі 128 грн., мобільний телефон ТМ «Xiaomi 5» модель MDG 6 вартістю 4500 грн., портативний зарядний пристрій (повербанк) ТМ «Nomi» модель Р080 вартістю 300 грн., прилад для тренування ТМ «Stroke Coach», не представляє майнової цінності для ОСОБА_2 , жіночий спортивний пульсометр ТМ «Sigma» модель РС 15.11, вартістю 1300 грн., пластикова банківська картка «Приват банку» № НОМЕР_1 , не представляє майнової цінності для ОСОБА_2 , зв`язка ключів яка не представляє майнової цінності для ОСОБА_2 .
Після цього, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, вважаючи, що виконав усі дії, які він вважав за необхідними для доведення злочину до кінця з викраденим майном, вийшов з приміщення жіночої роздягальні корпусу спортивної бази КЗ «ДШВСМ», однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин які не залежали від його волі, оскільки на був помічений і зупинений охоронцем КЗ «ДШВСМ».
Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення..
06.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення., тобто у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 05.09.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650002197 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;
3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.
Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.
Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, крім того раніше судимий, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.
Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 31 грудня 2019 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 76 840 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя О.А. Антонюк
Судове рішення № 85398807, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 03.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/12315/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: