Рішення № 8539752, 06.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" жовтня 2009 р. Справа № 5/145-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське Підприємство «Володар», с. Городище - Пустоварівське

до Приватного підприємства «Сі.Ай», м. Біла Церква

про стягнення 99605,75 грн.

за участю представників:

позивача:Чернікова О.С. –дов. від 25.05.2009р. № 177-05/09

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське Підприємство «Володар»(далі –позивач) до Приватного підприємства «Сі.Ай»(далі –відповідач) про стягнення 99605,75 грн., з яких 76968,51 грн. основного боргу, 17291,13 пені та 5346,11 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 01.12.2008р. № 01/12/2008 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався поставити, а відповідач –покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар у кількостях, зазначених у видаткових накладних (товарно –транспортних або товарних) чи у рахунках фактурах, що виписуються на кожну партію товару (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна по кожному найменуванню, включаючи ПДВ 20%, за 1 кг фіксується в прас –листах, з якими ознайомлюється відповідач.

Згідно п. 3.1 договору товар поставляється по партіям згідно до замовлень відповідача, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк та умови поставки.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача суму вартості поставленої йому партії товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання партії товару згідно накладних.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 76968,51 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-000065 від 15.01.2009р. на суму 6754,99 грн., № РН-000096/1 від 21.01.2009р. на суму 8171,53 грн., № РН-000101 від 23.01.2009р. на суму 10234,06 грн., № РН-000135 від 28.01.2009р. на суму 11519,83 грн., № РН-000145 від 30.01.2009р. на суму 10184,10 грн., № РН-000162 від 02.02.2009р. на суму 12747,20 грн., № РН-000179 від 04.02.2009р. на суму 10459,01 грн., № РН-000253 від 17.02.2009р. на суму 6897,79 грн.

Позивач для оплати за поставлений товар виставив відповідачу рахунки –фактури № СФ-00015 від 13.01.2009р. на суму 6754,99 грн., № СФ-00030 від 21.01.2009р. на суму 8171,53 грн., № СФ- 00032 від 23.01.2009р. на суму 10234,06 грн., № СФ-00044 від 08.01.2009р. на суму 11519,83 грн., № СФ-00048 від 30.01.2009р. на суму 10184,10 грн., № СФ-00050/1 від 02.02.2009р. на суму 12747,20 грн., № СФ-00051 від 04.02.2009р. на суму 10459,01 грн., № СФ-00065/1 від 17.02.2009р. на суму 6897,79 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав, в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 76968,51 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення розрахунку за поставлений товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 76968,51 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 76968,51 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5346,11 грн. за весь час прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 5346,11 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.3 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату поставленого товару пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 17291,13 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищував розмір подвійної облікової ставки НБУ, то належна до стягнення сума пені, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням вимог ст. 3 вищезазначеного Закону складає 4237,79 грн.

За таких обставин стягненню підлягає пеня з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 4237,79 грн. В решті суми пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сі.Ай»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 33, кв. 63, код ЄДРПОУ 31739706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське Підприємство «Володар»(09310, Київська обл., Володарський р-н., с. Городище –Пустоварівське, вул. Леніна, 51, код ЄДРПОУ 34069039) 76968 (сімдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 51 коп. заборгованості, 5346 (п’ять тисяч триста сорок шість) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 79 коп. пені, 865 (вісімсот шістдесят п’ять) грн. 52 коп. –витрат по сплаті державного мита та 271 (двісті сімдесят одну) грн. 54 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя