Ухвала суду № 85396713, 05.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 листопада 2019 року справа № 580/3421/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідачм1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-2887-55;

- визнати протиправним рішення ДФС України від 15.10.2019 про залишення скарги без розгляду;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити належний розгляд скарги та надати письмову відповідь.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частинами четвертою та п`ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вимог вказаних норм статті 94 КАС України до позовної заяви позивачем додано копії документів, які не засвідчені у визначеному порядку.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з банків, на які поширюються норми Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

У позовній заяві позивач посилається, що звернувся до суду з даним позовом у передбачений законом строк, оскільки ознайомився з оскаржуваною вимогою та матеріалами, які стали підставою для її винесення 18.10.2019. Доказів на підтвердження вказаної дати отримання спірної вимоги позивач у позові не назвав та не надав.

З доданої до позовної заяви документів, вбачається, що спірну вимогу отримано позивачем 25.08.2019.

При цьому, якщо вираховувати 10 - денний строк на звернення до суду в частині оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", то останнім днем звернення до суду є 04.09.2019 включно.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 31.10.2019.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що даний позов подано позивачем поза межами строку, тобто після спливу 10 днів.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення 10 - денного строку на звернення до суду щодо оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведених вище обставин, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Одночасно щодо заявленої у позові вимоги до вирішення справи по суті винести рішення про зупинення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60188354 від 01.10.2019 розпочатого начальником відділу Канівського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Гресь Н.В. про стягнення з позивача недоїмки в сумі 14 518 грн 02 коп., суддя звертає увагу позивача, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому заява про забезпечення позову подається, відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 КАС України, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна зокрема містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову має бути подана позивачем визначеної Кодексом адміністративного судочинства України форми і змісту. Крім того, така заява має бути обґрунтованою і підтвердженою належними доказами.

У даному випадку позивач просить забезпечити його позов у одній із позовних вимог прохальної частини позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький