Рішення № 8539507, 16.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" листопада 2009 р. Справа № 19/242-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру», м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 165724,47 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 12/09 від 04.07.2009 р.);

від відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 165724,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови Дистрибюторської угоди № ds-6/08 від 01.04.2008 р. та не сплатив кошти за одержаний товар у визначений договором строк, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 73197,12 грн., на яку нараховані пеня в сумі 17567,32 грн., штраф - 73197,12 грн. та 3% річних у сумі 1762,91 грн. за прострочення платежу

Ухвалою від 18.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/242-09 та призначив її розгляд на 29.10.2009 р.

Ухвалою від 29.10.2009р. суд відклав розгляд справи на 16.11.2009р., в звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Відповідач в засідання суду вдруге не зявився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 18.09.2009 р. та ухвалу від 29.10.2009 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив. Проте, відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(за договором постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором дистрибютор) 01.04.2008 р. була укладена Дистрибюторська угода № ds-6/08, відповідно до умов якої постачальник поставляє дистрибютору продукцію виключно для її подальшої перепродажу дистрибютором на умовах даної угоди (п. 2.1.1 угоди). Ціна на визначену партію продукції, поставлену дистрибютору, визначається на підставі ТТН на відповідну партію продукції (п. 5.1. угоди). Постачальник надає дистрибютору відстрочку платежу, яка становить 14 календарних днів з моменту відвантаження продукції постачальником до перевезення, що фіксується в ТТН на продукцію (п. 5.3. угоди).

На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № СВ-0000968 від 03.09.2008 р., № КЗ-0001294 від 10.09.2008 р., № СВ-0000997 від 10.09.2008 р., № КЗ-0001306 від 16.09.2008 р., копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачеві товар загальною вартістю 73197,12 грн.

За одержаний товар відповідач не розрахувався і станом на день розгляду справи заборгованість за поставлений товар становить 73197,12 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач порушив умови договору, кошти за одержаний товар у встановлений строк не сплатив, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 73197,12 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Підпунктом 2 пункту 11.3. угоди передбачено: у випадку, якщо дистрибютор порушує умови оплати продукції, постачальник має право нарахувати дистрибютору пеню за прострочку по оплаті отриманої продукції в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період виникнення заборгованості, за кожний день прострочки платежу; у випадку прострочки більше, ніж 10 днів дистрибютор додатково до неустойки виплачує одноразово штраф у розмірі 100% неоплаченої продукції.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочку платежу пеню в сумі 17567,32 грн. та штраф у сумі 73197,12 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 55 ГПК України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Суд, перевіривши правильність розрахунку позивача та виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє пеню в сумі 8759,59 грн., а саме:

1) видаткова накладна № СВ-0000968 від 03.09.2008 р. на суму 9562,32 грн. строк оплати 17.09.2008 р., період прострочки з 18.09.2008 р. по 18.03.2009 р. 182 дня: 9562,32 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 182 дня : 100 : 365 = 1144,33 грн.;

2) видаткові накладні № КЗ-0001294 від 10.09.2008 р. на суму 26584,80 грн. та № СВ-0000997 від 10.09.2008 р. на суму 15630,00 грн., разом 42214,80 грн. строк оплати 24.09.2008 р., період прострочки з 25.09.2008 р. по 25.03.2009 р. 182 дня: 42214,80 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 182 дня : 100 : 365 = 5051,90 грн.;

3) видаткова накладна № КЗ-0001306 від 16.09.2008 р. на суму 21420,00 грн. строк оплати 30.09.2008 р., період прострочки з 01.10.2008 р. по 31.03.2009 р. 182 дня: 21420,00 грн. (борг) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 182 дня : 100 : 365 = 2563,36 грн.

4) загальна сума: 1144,33 грн. + 5051,90 грн. + 2563,36 грн. = 8759,59 грн.

Вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 73197,12 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф та пеня це неустойка - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до стаття 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу свідчить про безпідставне намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Отже, враховуючи конституційний принцип, суд з підстав наведених норм не може застосувати подвійну відповідальність до відповідача за одне й те саме правопорушення шляхом стягнення пені і штрафу одночасно, тому задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 8759,59 грн. у вигляді пені та відмовляє в частині вимог з приводу стягнення штрафу в сумі 73197,12 грн.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх в сумі 1762,91 грн., у відповідності з розрахунком позивача наведеним у позовній заяві.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код 33106760) 73197 (сімдесят три тисячі сто девяносто сім) грн. 12 коп. боргу, 8759 (вісім тисяч сімсот пятдесят девять) грн. 59 коп. пені, 819 (вісімсот девятнадцять) грн. 57 коп. - державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 71 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Повернути на підставі рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4; код 33106760) з Державного бюджету України 79 (сімдесят девять) грн. 00 коп. зайво сплачених коштів на витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 1692 від 28.07.2009 р., оригінал якого знаходяться в матеріалах справи господарського суду Київської області № 19/242-09.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано: 23.11.2009 р.