Ухвала суду № 85394348, 05.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2019 року Справа № 160/5617/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/5617/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/200102/2 від 07.06.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200102/2 від 07.06.2019 року. Стягнуто на корирсть ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

25.10.2019 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить: ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених витрат на залучення перекладача в розмірі 216,00 грн.

В обгрунтування поданої заяви представник зазначив, що з метою дотримання вимог ст.15 КАС України, позивачем під час провадження було залучено до перекладу товаросупровідних документів перекладача. На підтвердження зазначеного разом із відповіддю на відзив він подав підтвердження оплати послуг перекладача, а саме: рахунок №Д-700, акт прийняття-приймання та фіскальний чек від 20.08.2019 року. Представник позивача наголошує, що вказані витрати на залучення перекладача покладаються на відповідача, тому враховуючи, що при прийнятті рішення судом 17.10.2019 року судові витрати на залучення перекладача не було розподілено, просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення понесених витрат на залучення перекладача в розмірі 216,00 грн.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2019 року.

У судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду заяви, що підтверджується матеріалами справи. 30.10.2019 року представником позивача засобами електронного зв`язку подано заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення за відсутності позивача та його представника.

Представником Дніпропетровської митниці ДФС 04.11.2019 року до суду подано письмові пояснення, в яких представник відповідача проти задоволення вищезазначеної заяви заперечує у зв`язку із тим, що забезпечення перекладу наданих до митного оформлення документів є обов`язком декларанта. Відповідач наголошує, що стягнення витрат на переклад є намаганням позивача перекласти свої витрати за рахунок державних коштів, тому враховуючи вищевикладене, представник просить суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 2 ст.252 КАС України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши дану заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, з матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровською торгово-промисловою палатою на замовлення Платонова Валерія Анатолійовича було здійснено послуги щодо перекладу товаросупровідних та/чи інших документів обсягом не більше 0,05 авт.арк. на суму 216,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується рахунком №Д-700 від 20.08.2019 року, фіскальним чеком від 21.08.2019 року та актом №Д-700 приймання-передачі наданих послуг від 21.08.2019 року. Перекладено з англійської мови комерційний рахунок-фактуру №145/1-19 від 17.03.2019 року та коносамент на перевезення з порту в порт №SU6209309340 від 26.03.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.132 КАС України чітко визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.3, 5, 6 ст.137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Частиною 2 ст.71 КАС України чітко встановлено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Тобто, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких є витрати пов`язані із залученням перекладача, суд повинен виходити з того, чи було допущено ухвалою суду перекладача за клопотанням учасника справи або за ініціативи суду.

Суд звертає увагу, що за клопотанням учасників справи, а також з ініціативи суду, перекладач до участі у справі ухвалою суду не допускався.

Тобто, вищезазначені письмові докази щодо здійснення перекладу товаросупровідних та/чи інших документів було подано позивачем з власної ініціативи в обгрунтування своєї позиції до відповіді на відзив.

Разом з тим, статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/5617/19 щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених витрат на залучення перекладача в розмірі 216,00 грн., суд вважає понесені витрати позивачем такими, що не пов`язані з розглядом справи, а поданими як доказ, який містить інформацію щодо предмета доказування.

Слід зауважити, що приймаючи до уваги задоволення позову ОСОБА_1 , характер спірних правовідносин та обставини встановлені при судовому розгляді справи, судом під час прийняття рішення вже було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, відповідно ч.1 ст.139 КАС України, а згідно із вимогами п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на зазначене, підстави для ухвалення додаткового судового рішення у справі відсутні, тому заява представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.44, 71, 73, 132, 137, 139, 143, 248, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/5617/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко