Рішення № 85394284, 01.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 160/6190/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Галкіної І.В.

представника відповідача Берікула М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (далі - ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС України (далі - Одеська митниця ДФС, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000223/2 від 02.02.2019 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00090 від 02.02.2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару, шляхом надання митної декларації №UA500060/2019/000380 визначивши митну вартість товару за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані все необхідні документи. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом. На підставі вказаного рішення 02.02.2019 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00090. Позивач вважає вказані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представник Одеської митниці ДФС надав до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2019/002380 від 30.01.2019 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте позивач не надав витребувані документи. Отже, враховуючи, що витребувані документи позивачем надані не були, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.02.2019 року №UA500060/2019/00090. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зазначив, що ціна товару включає в себе вартість упаковки, що відповідає пункту 2.2. контракту №3121-BW/СN від 25.10.2017 року. Постачання товару здійснювалось на умовах CRF-Odessa, які не мають зобов`язань до договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування. Документи щодо попередньої оплати товару від 09.10.2018 року та оплати від 18.01.2019 року були надані відповідачу листом від 31.01.2019 року №3130/192. Щодо коригування митної вартості за статтею 59 Митного кодексу України, позивачем зазначено, що при коригуванні за основу була взята ціна ідентичних товарів, оформлених за МД від 31.01.2019 року, яка не існувала на день подання позивачем МД 30.01.2019 року.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь, у яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.

02.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 09.09.2019 року; 09.09.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.09.2019 року та призначено проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції; 25.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2019 року за участі представників Одеської митниці в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 01.10.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в режимі відеоконференції проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” (покупець) та компанією Bestway (Hong Kong) International Lamatited (продавець) укладено контракт №3121-BW/CN від 25.10.2017 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно специфікації №3 від 16.08.2018 року до контракту №3121-BW/CN від 25.10.2017 року, продавець зобов`язується поставити товар (далі по тексту - товар №1), зокрема:

- матрац надувний 203*183*22 см (артикул 67004) у кількості 5348 шт., вартість за одиницю 9,130 доларів США, на загальну суму 48 827, 24 доларів США;

- матрац надувний (Twin) з багатофункціональною подушкою 188*99*22 см. (артикул 67619) у кількості 680 шт., вартість за одиницю 9,200 доларів США, на загальну суму 6256 доларів США.

Також, специфікацією №3 від 16.08.2018 року до контракту №3121-BW/CN від 25.10.2017 року визначено умови оплати: переоплата за товарі 261 732,59 доларів США до 10.10.2018 року, оплата 275482,17 доларів США протягом 30 днів з дати коносамента.

30.01.2019 року ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2019/002380 на товар, зокрема: “ матрац надувний 203*183*22 см (артикул 67004) у кількості 5348 шт.; матрац надувний (Twin) з багатофункціональною подушкою 188*99*22 см. (артикул 67619) у кількості 680 шт.”.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, визначена за ціною, обумовленою контрактом за методом 1.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №3121-BW/CN від 25.10.2017 року; специфікація до контракту №3 від 16.08.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №2018ENT7770A від 04.12.2018 року; декларація походження товару №2018ENT7770A від 04.12.2018 року; сертифікат якості від 04.12.2018 року; пакувальний лист від 04.12.2018 року; автотранспортна накладна №3722 від 29.01.2019 року, коносамент №ONEYSH8AAG101800 від 20.12.2018 року, договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року, страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3154 від 21.01.2019 року.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2019/002380 від 30.01.2019 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України – прийняття рішення про коригування митної вартості.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1. У наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо складової митної вартості – вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням;

2. Наданий страховий поліс не відповідає умовам Інкотермс-2000, оскільки мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%);

3. Документи, які підтверджують попередню оплату відповідачу не надані.

У зв`язку з чим, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, 31.01.2019 року декларантом було надано наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: swift від 09.10.2018 року та swift від 18.01.2019 року, прайс-лист б/н від 27.07.2018 року, комерційну пропозицію б/н від 01.08.2018 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2, згідно з яким відповідачем відкоригована задекларована митна вартість товару №1 із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 3,10 дол. США/кг. нетто, що в перерахунку на додаткову одиницю становить 12,633 дол.США/шт.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.02.2019 року №UA500060/2019/00090.

Позивачем товар був випущений у вільний обіг та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2, підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

В результаті такого контролю відповідачем встановлено три підстави для відмови в митному оформленні товару №1.

1. Відповідно до підпункту “в” пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №3121-BW/CN від 25.10.2017 року, укладеного між ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” (покупець) та компанією Bestway (Hong Kong) International Lamatited (продавець).

Відповідно до п. 2.2. Контракту №3121-BW/CN від 25.10.2017 року ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс – 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами контракту №3121-BW/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивачем не надана будь-яка інформація щодо включення/не включення до ціни товару такої складової митної вартості, як вартість упаковки, не відповідає дійсності.

Судом враховано умови контракту, а не окремого документу, в якому виділено вартість пакування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17, від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17.

2. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/3154 від 21.01.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що специфікацією №3 від 16.08.2018 року до контракту №3121-BW/CN від 25.10.2017 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару, внаслідок чого не визначають мінімальний розмір страхування.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі №820/734/17 від 25.04.2019 року.

Так, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.

Згідно з пунктом 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

21.01.2019 року сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3154, яким передбачено, що товар за №2018ENT7770A від 04.12.2018 року, вантажовідправник Bestway (Hong Kong) International Limited, страхова вартість вантажу 1102024,79 грн. застраховано. Страхова сума складає 1102024,79 грн., страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 374,69 грн.

Таким чином, витрати ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” на страхування у розмірі 374,69 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 та сертифікатом страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3154 від 21.01.2019 року, які надані позивачем під час здійснення митного оформлення.

Таким чином, доводи відповідача, про невідповідність розміру страхування спростовуються вищевикладеним.

3. Згідно специфікації №3 від 16.08.2018 року передоплата за товар повинна бути здійснена до 10.10.2018 року у розмірі 261732,59 дол. США, а остання частина у розмірі 275482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента (дата коносамента 20.12.2018 року). Документи, які підтверджують передоплату до митного оформлення не надавались.

З приводу цього суд зазначає, що згідно п.3.1 контракту №3121-ВW/СN від 25.10.2017 року оплата товару здійснюється у валюті доларів США, код валюти 840, у формі банківського переказу на рахунок продавця в наступному порядку, якщо інше не обумовлено у специфікаціях:

3.1.1 предоплата 30% від суми, вказаної у специфікації до цього контракту, якщо інше не обумовлено у специфікаціях;

3.1.2 70% від суми, вказаної у специфікації, покупець сплачує протягом 20 днів після отримання копій документів, зазначених в пункті 4.3, якщо інше не обумовлено у специфікаціях.

Разом із тим у специфікації від 16.08.2018 року №3 до вказаного контракту зазначені наступні умови оплати: предоплата за товар повинна бути здійснена у розмірі 261732,59 дол. США до 10.10.2018 року, а остання частина у розмірі 275482,17 дол. США через 30 днів від дати коносамента - 20.12.2018 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що граничним строком сплати за товар є 19.01.2019 року. При цьому, загальна вартість товару за специфікацією складає 537214,76 дол. США. Вартість товару була сплачена позивачем за платіжними документами "SWIFT" від 09.10.2018 року на суму 261732,59 дол. США та від 18.01.2019 року на суму 275482,17 дол. США. (а.с. 139, 142).

Твердження відповідача про ненадання позивачем документів про внесення передплати у розмірі 261732,59 грн. до митного оформлення є необґрунтованими, оскільки позивач листом за вих. №3101/192 від 31.01.2019 pоку повідомив відповідача про здійснення оплати за товар та надав відповідачу підтверджуючі документи (а.с. 105-106).

Таким чином, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2, а наведені мотиви не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2 відповідачем встановлено, що по товару №1 (надувні матраци) рівень митної вартості з ідентичними товарами, митне оформлення вже здійснено є більшим - 12,633 дол.США/шт. (митна декларація №UA500060/2019/002541 від 31.01.2019 року), ніж заявлено декларантом.

Відповідач вказує на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень митної вартості товару позивача.

Але на момент оформлення позивачем товару за митною декларацією №UA500060/2019/002380 від 30.01.2019 року, декларація, яка взята за основу при визначенні митної вартості товару №UA500060/2019/002541 від 31.01.2019 року, ще не існувала, оскільки оформлена на день пізніше.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 02.02.2019 року №UA500060/2019/00090 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” підлягають задоволенню у повному обсязі.

До закінчення судових дебатів, позивачем оголошено заяву про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті для надання можливості представнику позивача подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, суд вважає за можливе вирішити питання про судові витрати в судовому засіданні, призначеному на іншу дату.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (адреса: 49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30487219) до Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, б. 21, корпус “А”; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.02.2019 року №UA500000/2019/000223/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.02.2019 року №UA500060/2019/00090.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 15 жовтня 2019 року о 14 годині 00 хвилин.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 10 жовтня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар