Рішення № 85394184, 30.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Справа № 804/2861/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу №804/2861/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання записів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2017р. Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ПАТ «Південний ГЗК», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке міськрайонне управління» Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області, третя особа – ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд визнати записи в п.п. 13, 16, 17 акту №15 розслідування хронічного професійного захворювання від 23.09.2010р. щодо ПАТ «ПІВДГЗК» недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що записи п.п. 13, 16, 17 акту №15 щодо наявності шкідливих умов праці ОСОБА_1 під час роботи на «Південний ГЗК» не є такими, що відповідають дійсними обставинам, тому є недійсними та підлягають виключенню з акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23 вересня 2010р. Так, у відповіді на припис головного державного санітарного лікаря Інгулецького району м.Кривого Рогу підприємством направлено лист за вих. №52-10/1097 від 10 лютого 2010р., в якому позивач повідомив, що до 1994 року атестація робочих місць на предмет наявності шкідливих факторів на ПАТ «Південний ГЗК» не проводилась, у зв`язку з чим дані про умови праці ОСОБА_1 на робочому місці в період його роботи на комбінаті – відсутні. Позивач вважає відповідні пункти недійсними, оскільки вони включені до акту відповідачем на підставі санітарно-гігієнічної характеристики №2/2-55-4-605 від 18 березня 2010р., інформація в яку внесена із порушенням пунктів, 1.10, 2.1 Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України за №614 від 13 грудня 2004р.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/2861/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя – Сліпець Н.Є.) від 30 січня 2017р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/2861/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 травня 2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017р. суд виправив описку, допущену у вступній частині ухвали від 30 січня 2017р. про відкриття провадження по справі.

Усною ухвалою, проголошеною суддею у судовому засіданні від 30 травня 2017р. та відображеною секретарем судового засідання у журналі судового засідання від 30 травня 2017р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 13 червня 2017р.

Усною ухвалою, проголошеною суддею у судовому засіданні від 13 червня 2017р. та відображеною секретарем судового засідання у журналі судового засідання від 13 червня 2017р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 27 червня 2017р.

20 червня 2017р. у зв`язку з повторним автоматизованим перерозподілом адміністративна справа №804/2861/17 була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

23 червня 2017р. Дніпропетровський окружний адміністративний суд (головуючий суддя – Боженко Н.В.) ухвалив прийняти до провадження адміністративну справу №804/2861/17 та признати справу до розгляду у судовому засіданні на 10 липня 2017р.

04 липня 2017р. до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про перенесення розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 10 липня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 10 липня 2017р.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання від 10 липня 2017р. суд ухвалив задовольнити зазначене вище клопотання представника позивача та відкласти розгляд справи до 25 липня 2017р.

25 липня 2017р. представником позивача подано до суду клопотання про зупинення у справі, в якому заявник просив суд зупинити розгляд справи №804/2861/17 до внесення запису в ЄДР про припинення діяльності Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області та вирішити питання (встановлення) правонаступництва.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 25 липня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 25 липня 2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017р. суд витребував у Відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке міськрайонне управління» Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області письмові докази, на підставі яких було внесено дані в пункти 13, 17 Акту №15 розслідування хронічного професійного захворювання від 23 вересня 2010р. щодо ПАТ «Південний ГЗК», а також всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано адміністративний позов.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання від 25 липня 2017р. суд ухвалив відкласти розгляд справи до 15 серпня 2017р.

В судове засідання з`явився представник позивача, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Заслухавши представника позивача у судовому засіданні від 15 серпня 2017р. суд ухвалив оголосити перерву по справі до 05 вересня 2017р.

21 серпня 2017р. до суду надійшли від Управління Держпродспоживслужби в м.Кривому Розі заперечення на ухвалу суду від 25 липня 2017р., в яких останній повідомив суд про те, що у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» за №442 від 10 вересня 2014р. та «Питання Державної служби з питань праці» за №88-р від 11 лютого 2016р. функції і повноваження з реалізації державної політики у сфері гігієни праці покладено на Державну службу з питань праці, територіальним структурним підрозділом по місту Кривий Ріг якого є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області. При цьому, у даному листі заявник також зауважив, що у відповідності до Положень про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України №667 від 02 вересня 2015р. та №209 від 12 квітня 2017р. питання щодо розслідування хронічних професійних захворювань не входить до завдань (повноважень) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

05 вересня 2017р. до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про перенесення розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 05 вересня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 05 вересня 2017р.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання від 05 вересня 2017р. суд ухвалив відкласти розгляд справи до 19 вересня 2017р.

15 вересня 2017р. до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про перенесення розгляду справи.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 19 вересня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 19 вересня 2017р.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання від 19 вересня 2017р. суд ухвалив відкласти розгляд справи до 26 вересня 2017р.

26 вересня 2019р. представник ПАТ «Південний ГЗК» звернувся до суду із клопотання про зупинення провадження по справі на підставі ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, яке мотивовано необхідністю надання додаткових документів, що стосуються ліквідації відповідача та покладення виконання його обов`язків на іншу особу.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 26 вересня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 26 вересня 2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017р. суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі та зупинити провадження по справі №804/2861/17 до 23 жовтня 2017р. для надання додаткових доказів.

23 жовтня 2017р. у відповідності до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження по справі №804/2861/17 поновлено.

24 жовтня 2019р. до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про зупинення провадження по справі на підставі ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до 22 листопада 2017р., яке мотивовано тим, що позивачем не було отримано відповіді на запит підприємства за вих. №52-16/906 від 02.10.2017р. щодо ліквідації відповідача та покладення виконання його обов`язків на іншу особу.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 24 жовтня 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 24 жовтня 2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017р. суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі та зупинити провадження по справі №804/2861/17 до 22 листопада 2017р. для отримання відповіді на запит за вих. №52-16/906 від 02.10.2017р. щодо ліквідації відповідача та покладення виконання його обов`язків на іншу особу.

22 листопада 2017р. у відповідності до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження по справі №804/2861/17 поновлено.

23 листопада 2017р. представником ПАТ «Південний ГЗК» подано до суду клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішення суду по справі №826/9285/17. В обґрунтування даного клопотання представник позивача повідомив суд, що 15 листопада 2017р. на адресу підприємства надійшла від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідь на запит позивача (лист за вих. №1860/4-6-4 від 27 жовтня 2017р.), в якій управлінням повідомлено, що Держпраці України не є правонаступником Держсанепідемслужби України. При цьому, позивач зауважив, що ним отримано роздруківку ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва, зі змісту якої позивач дізнався про факт відкриття Окружним адміністративним судом м.Києва провадження по справі №826/9285/17 згідно ухвали від 28 липня 2017р., предметом розгляду якої є питання правомірності постанови Кабінету Міністрів України №348 від 29 березня 2017р., в якій врегульовано питання ліквідації санітарно-епідеміологічної служби.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №348 від 29 березня 2017р., копію якої додано до клопотання представника позивача, урядовий орган постановив:

-відмінити рішення про реорганізацію Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

-ліквідувати Державну санітарно-епідеміологічну службу;

-покласти на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 23 листопада 2017р. представники сторін, третя особа або її уповноважений представник до суду не з`явились, у зв`язку з чим фіксація судового засідання у відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017р.) не здійснювалась, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання від 23 листопада 2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017р. суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі та зупинити провадження по справі №804/2861/17 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №826/9285/17.

06 лютого 2017р. на запит Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов лист Окружного адміністративного суду м.Києва за вих. №03-17/219/19 від 30 січня 2019р., в якому останній надав інформацію щодо суті та дати набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №826/9285/17.

14 лютого 2019р. у відповідності до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження по справі №804/2861/17 поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05 березня 2019р.

04 березня 2019р. до суду надійшло клопотання представника ПАТ «Південний ГЗК» про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача та зазначено щодо підтримання заявлених до суду підприємством позовних вимог.

05 березня 2019р. ОСОБА_1 направлено до суду засобами електронного зв`язку заяву про розгляд справи без участі третьої особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019р., суд ухвалив визнати обов`язковою участь представника ПАТ «Південний ГЗК» у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд ухвалив відкласти розгляд справи до 28 березня 2019р.

Усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019р., відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 28 березня 2019р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 11 квітня 2019р.

09 квітня 2019р. представником ПАТ «Південний ГЗК» повторно подано до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача та зазначено щодо підтримання заявлених до суду підприємством позовних вимог.

11 квітня 2019р. представником позивача подано клопотання про перенесення дати розгляду справи на іншу дату.

Усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019р., відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 11 квітня 2019р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 23 квітня 2019р.

23 квітня 2019р. представником позивача подано клопотання про перенесення дати розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано заявником необхідністю складання та надання до суду уточненої позовної заяви.

Усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019р., відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 23 квітня 2019р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 07 травня 2019р.

07 травня 2019р. представником ПАТ «Південний ГЗК» подано до суду уточнену позовну заяву, де в якості відповідача по справі позивачем зазначено: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49050, м.Дніпро, вул. Казакова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39788766). Обсяг та зміст заявлених підприємством до суду позовних вимог згідно прохальної частини уточненої позовної заяви залишився незмінним, як і викладені підприємством в уточненій позовній заяві обґрунтування позовних вимог.

Окрім уточненої позовної заяви представником позивача також було подано 07 травня 2019р. заяву з проханням до суду вирішити питання про заміну відповідача по справі №804/2861/17 у письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019р. суд ухвалив розглядати справу №804/2861/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 травня 2019р.

Також у відповідності до даної ухвали судом прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ПАТ «Південний ГЗК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа – ОСОБА_1 про визнання записів недійсними та ухвалено замінити відповідача по справі (Головне управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області в особі Відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке міськрайонне управління Головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області») на Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

30 травня 2019р. до суду надійшло клопотання представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про перенесення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано відповідачем необхідністю підготовки відзиву на позовну заяву.

Усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019р., відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 30 травня 2019р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 20 червня 2019р.

18 червня 2019р. до суду надійшов від представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ПАТ «Південний ГЗК» та зазначив, що на дату складання Акту форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання за №15 від 23 вересня 2010р. затверджено в.о. головного державного санітарного лікаря Інгулецького району Дзядко ОСОБА_2 .Д ОСОБА_3 , який на дату складання мав відповідні функції та повноваження для затвердження відповідного акту. Відповідач зауважив, що Держпраці як і Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не мають ніякого відношення до складання та затвердження спірного акту, однак такими повноваженнями на момент складання акту були наділені виключно органи Державної санітарно-епідеміологічної служби. Відповідач зазначив, що згідно із розпорядження Кабінету Міністрів України «Про уповноваження посадових осіб Державної служби з питань праці на затвердження та підписання окремих видів документів» за №876-р від 23 листопада 2016р. Голову Державної служби з питань праці та начальників територіальних органів Держпраці тимчасово, до внесення змін до законодавства, уповноважено затверджувати та підписувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких відповідно належить до компетенції головного державного санітарного лікаря України і головних державних санітарних лікарів у межах відповідних територій в частині здійснення функцій і повноважень з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників, однак вказане розпорядження діє лише з 23 листопада 2016р., в той час як спірний акт затверджено 23 вересня 2010р. Відповідач вважає, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не уповноважено надавати правову оцінку спірного акту. Крім того, відповідач наголосив, що він не є правонаступником органів Держсанепідемслужби України та передача архівних матеріалів не передбачалась і не здійснювалась, у зв`язку з чим у відповідача відсутня будь-яка інформація щодо складання та затвердження спірного акту. Також відповідач зазначив, що у даному випадку належним відповідачем по справі має бути територіальний орган Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до якого й перешли всі документи, архіви територіальних органів Держсанепідемслужби щодо їх діяльності до моменту реорганізації.

20 червня 2019р. представником позивача подано до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання по справі на іншу дату, на якому міститься відмітка представника відповідача від 20 червня 2019р. із підписом та позначенням «На розсуд суду».

Усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019р., відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 20 червня 2019р., суд ухвалив відкласти розгляд справи до 04 липня 2019р.

27 червня 2019р. представником ПАТ «Південний ГЗК» подано до суду відповідь на відзив, в якій останній спростовував доводи представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про те, що останнє не є належним відповідачем у даній справі.

03 липня 2019р. представником ПАТ «Південний ГЗК» подано до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача та зазначено щодо підтримання заявлених до суду підприємством позовних вимог.

04 липня 2019р. представник відповідача звернувся до суду із клопотання про закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті із зауваженням, що всі докази надані до матеріалів справи в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30 липня 2017р.

15 липня 2019р. представником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області подано до суду заперечення, в яких на спростування доводів підприємства відповідач зазначив, що спірний акт підписано усіма членами комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання. При цьому, деякі члени комісії (начальник відділу охорони праці підприємства Ю.С. Шаповалов, заступник голови профкому А.Р. Шемякін, заступник головного лікаря з медичної частини поліклініки №4 ТОВ «Медиком» А.В. Кравченко) підписали відповідний акт із окремою думкою щодо редакції пункту 19 акту, однак, як наголосив відповідач, пункти 13, 16, 17 акта №15 від 23 вересня 2010р. підписані усіма членами комісії без зауважень та окремих думок, в тому числі й представниками підприємства. У запереченнях представник відповідача повторно звернув увагу суду не те, що Державна служба України з питань праці жодним чином не є правонаступником Державної санітарно-епідеміологічної служби, а відповідні функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників на Держпрацю покладено тимчасово, у зв`язку з чим у відповідача відсутня будь-яка інформація щодо складання і затвердження спірного акту.

30 липня 2019р. представником ПАТ «Південний ГЗК» подано до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника підприємства в порядку письмового провадження із зауваженням про підтримання заявлених до суду позовних вимог у відповідності до уточненої позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 30 липня 2019 року не з`явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, представником відповідача 15 липня 2019р. було подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату після 02 серпня 2019р. у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у судове засідання на 30 липня 2019р., зазначивши, що в іншому випадку питання про розгляд справи в порядку письмового провадження відповідач залишає на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав до суду заяву про розгляд справи без участі третьої особи від 05 березня 2019р., жодних інших пояснень, заяв та/або клопотань до суду не надав.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності – юридичну особу від 29 грудня 1994р., основним видом економічної діяльності якої (за КВЕД) є: 07.10 Добування залізних руд.

22 січня 2010 року за вих. 2/2-11-3-87 від Головного державного санітарного лікаря ПАТ "ПІВДГЗК" отримано припис про надання в термін до 11.02.2010 року інформації (документів) про умови праці працівника ОСОБА_1 , 1959 року народження, який працював: з

-з 20 вересня 1977р. по 29 жовтня 1977р., з 16 лютого 1978р. по 13 квітня 1978р.- «агломератник агломераційного цеху на виробничій практиці;

- з 07 вересня 1989р. по 15 травня 1991р. -і «дозувальник агломераційного цеху».

10 лютого 2010 року за вих.№52-10/1097 ПАТ "ПІВДГЗК" направив відповідь, з тексту якої убачається, що у зв`язку з тим, що до 1994 року атестація робочих місць на предмет наявності шкідливих факторів на ПАТ "ПІВДГЗК" не проводилась, дані про умови праці на робочому місці ОСОБА_1 , в період його роботи на комбінаті відсутні.

Так, ОСОБА_1 працював на ПАТ «Південний ГЗК» у періоди:

-з 20 вересня 1977р. по 29 жовтня 1977р. на посаді «агломератник 3 розряду агломераційного цеху» та звільнився у зв`язку із закінченням практики;

-з 16 лютого 1978р. по 13 квітня 1978р. на посаді «агломератник 3 розряду агломераційного цеху» та звільнився у зв`язку із закінченням практики;

-з 07 вересня 1989р. по 15 травня 1991р. на посаді «дозувальник 4 розряду агломераційного цеху».

23 вересня 2010р. складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за №15 (далі – Акт), який затверджено в.о. голови державного санітарного лікаря Інгулецького району.

У відповідності до даного акту Комісією у складі: голови - лікаря з гігієни праці Інгулецької районної санітарно-епідеміологічної служби (далі – Інгулецька районна СЕС) ОСОБА_4 , членів комісії - начальника ВОП ВАТ «ІнГЗК» Шаповалова Юрія Сергійовича, заступника головного лікаря з медичної частини поліклініки №4 ТОВ «Медиком» ОСОБА_5 Антона ОСОБА_6 , заступника голови профкому ВАТ «ІнГЗК» Шемякіна Андрія Реоміровича, страхового експерта Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань м.Кривий Ріг ОСОБА_7 було проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання третьої особи, а саме: «Хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії з помірним статико-динамічним порушенням та стійким больовим компонентом, помірним парезом лівої стопи, стан після мікродискектомії L4-L5 (24 червня 2019р.) – захворювання професійне змішаної етіології (фіз. фактор – вертеброгенна патологія), встановлено вперше».

Згідно із пунктами 9-12 Акту ОСОБА_1 вищезазначений діагноз був поставлений 07 вересня 2010р. у Клініці професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці АМН України» після виявлення захворювання під час медичного огляду третьої особи у цеховій поліклініці ЛОК ВАТ «ІнГЗК».

ОСОБА_1 станом на 09 лютого 2010р. працював на посаді «водій автотранспортних засобів, постійно зайнятий у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та обладнання» та станом на дату складання Акту мав стаж роботи – 26 років 7 місяців (загальний), з яких в умовах впливу шкідливого фактору – 15 років 7 місяців).

У пункті 13 Акту зазначено висновок Комісії про наявність шкідливих умов праці:

«згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 №2/2-55-4-605, підготовленої Інгулецькою районною СЕС від 18.03.2010р. (доповнення від 16.06.2010р. №2/2-55-4-1256), клас умов праці, залежно від:

а) вібрації:

-у водія автотранспортних засобів постійно зайнятого у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та устаткування АТЦ ВАТ «ІнГЗК» - 3.1 (шкідл. 1 ст.);

б) фізичного навантаження, вимушеної пози (показник важкості праці):

-у агломератника ВАТ «ПівденГЗК» - 3.3 (шкідл. 3 ст.);

-у дозувальника ВАТ «ПівденГЗК» - 3.3 (шкідл. 3 ст.);

-у водія автотранспортних засобів постійно зайнятого у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та устаткування АТЦ ВАТ «ІнГЗК» - 3.1-2.0 (важка, 1 ст. - допустима);

в)несприятливого мікроклімату:

-у дозувальника аглоцеху №2 у агловиробництві Карагандинського металургійного комбінату – 3.1 (шкідл. 1 ст.);

-у виробничого майстра на ділянці шихтопідготовки аглофабрики №2 (старшого виробничого майстра) Карагандинського металургійного комбінату – 3.1 (шкідл., 1 ст.).

У пункті 17 Акту вказано, що причиною професійного захворювання є робота ОСОБА_1 впродовж 15 років 7 місяців в умовах вібрації, важкості праці та несприятливого мікроклімату, а саме:

1) (п. 17.1) підвищеного рівня вібрації:

а) у водія автотранспортних засобів постійно зайнятого у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та устаткування – 108 дБ при ГДР 107 дБ;

2) (п. 17.2) фізичного навантаження:

а) у агломератника ВАТ «ПівденГЗК»:

-нахили тулуба (кількість за зміну) -181 при ГДР 51-100;

б) у дозувальника ВАТ «ПівденГЗК»:

-маса підіймання та переміщення вантажу, кг -36 при ГДР 30;

-нахили тулуба (кількість за зміну) – 164 при ГДР 51-100;

3) (п. 17.3) вимушеної робочої пози:

а) у агломератника ВАТ «ПівденГЗК»:

-робоча поза до 30% більше 30 градусів (відсотків за зміну) – 41,2/1,2 при нормативній 25 – відсутній;

б) у дозувальника ВАТ «ПівденГЗК»:

-робоча поза до 30% більше 30 градусів (відсотків за зміну) – 58,6/2,4 при нормативній 25 – відсутній;

в) у водія автотранспортних засобів постійно зайнятого у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та устаткування:

-робоча поза до 30 градусів (відсотків за зміну) – 38,9 при нормативній 25;

4) (п. 17.4) несприятливого мікроклімату:

а) у дозувальника аглоцеху №2 Карагандинського металургійного комбінату:

-відносна вологість (%) – 35-75 при нормативній 40-60;

-температура повітря влітку (взимку), +20.. НОМЕР_1 градусів за Цельсієм при нормативній НОМЕР_2 (-9,4..-16,4 при нормативній -14);

-швидкість руху, м/с – 0,4-1,0 при нормативній 0,2-0,5;

б) у виробничого майстра на ділянці шихтопідготовки аглофабрика №2 (старшого виробничого майстра) Карагандинського металургійного комбінату:

-швидкість руху повітря, м/с – 0,2-1,1 при нормативній 0,2-0,5.

З огляду на викладене у пункті 16 Комісією викладено висновок про те, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло внаслідок такого: «Працюючи з 20.09.1977р. по 29.10.1977р. агломератником агломераційного цеху «ПівденГЗК», з 16.02.1978р. по 13.04.1978р. агломератником агломераційного цеху «ПівденГЗК», з 19.05.1981р. по 01.02.1984р. дозувальником агломераційного цеху Карагандинського металургійного комбінату, з 01.02.1984р. по 15.10.1984р. виробничим майстром агломераційного цеху Карагандинського металургійного комбінату, з 20.07.1987р. по 17.08.1989р. виробничим майстром дільниці шихтоподібної аглофабрики №2 агловиробництва Карагандинського металургійного комбінату, з 07.09.1989р. по 15.05.1991р. дозувальником агломераційного цеху «ПівденГЗК», з 18.01.2005р. по 09.02.2010р. водієм автотранспортних засобів, постійно зайнятого у кар`єрі на підвозці запчастин, матеріалів та устаткування АТЦ, підпадав під шкідливу дію підвищеного рівня вібрації, фізичного навантаження, вимушеної робочої пози, несприятливого мікроклімату, показники яких перевищували ГДР, через недосконалість робочих місць».

Не погодившись із викладеними в Акті висновками (зокрема, пунктами 13, 16, 17 Акту, в частині, що стосується позивача), ПАТ «Південний ГЗК» звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

З огляду на зазначене суд зазначає, що згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Оскаржуваний позивачем Акт розслідування хронічного професійного захворювання затверджено 23 вересня 2010 року.

На момент складання даного акту процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно) визначав Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25 серпня 2004р. (далі - Порядок №1112), в редакції яка діяла на час складання та затвердження спірного акту (23 вересня 2010 року).

Пунктом 70 Порядку №1112 передбачено, що зв`язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.

Відповідно до п. 76 Порядку №1112, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3.

У відповідності до приписів пунктів 77, 78 Порядку №1112, роботодавець зобов`язаний подати комісії з розслідування дані санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, нормативні документи (ДСТУ, ГОСТ тощо), технологічні регламенти виробництва, відомості про професійні обов`язки працівника, забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв`язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

У разі відсутності даних санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання, роботодавець за власні кошти негайно організовує дослідження умов праці. Якщо робоче місце потерпілого не збереглося, використовуються результати дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу та санітарно-гігієнічна характеристика аналогічного робочого місця.

Комісія з розслідування зобов`язана:

-розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

-розподілити функції між членами комісії;

-розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

-провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання;

-скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт форми П-4) згідно з додатком 15, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід`ємною частиною акта форми П-4.

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному, залізничному транспорті, Міноборони, МВС, Держспецзв`язку, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Державного лікувально-оздоровчого управління, якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Так, з вищенаведеного слідує, що акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Акт підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем.

Судом встановлено, що у відповідності до Порядку №1112 Акт №15 розслідування хронічного професійного захворювання від 23 вересня 2010р. було затверджено головою комісії лікаря з гігієни праці Інгулецького районого СЕС - ОСОБА_4 . та іншими членами косії.

Тобто, на дату складання Акту саме ОСОБА_4 та інші члени комісії мали відповідні функції та повноваження щодо затвердження такого акта, що не заперечується позивачем.

Акт № 15 розслідування хронічного професійного захворювання від 23 вересня 2010р., щодо ПАТ «Південний ГЗК» (копія якого надана до матеріалів справи позивачем) підписано всіма членами утвореної комісії з розслідування. При цьому, деякі члени комісії з розслідування (начальник відділу охорони праці підприємства ОСОБА_8 Шаповалов, заступник голови профкому А.Р. Шемякін, заступник головного лікаря з медичної частини поліклініки № 4 ТОВ «Медиком» А.В. Кравченко) підписали даний акт із окремою думкою (яка викладена в додатку до акту) щодо редакції лише пункту 19 даного акту.

В тому числі п.п. 13, 16, 17 акту № 15 розслідування хронічного професійного захворювання від 23 вересня 2010 року підписані всіма членами комісії з розслідування без зауважень та окремої думки, в тому числі і представником підприємства.

Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Згідно із статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017р. та у чинній редакції), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах "Йорданова та інші проти Болгарії" та "Ліндхайм та інші проти Норвегії".

У відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, які і є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

З аналізу положень Порядку №1112 можна зробити висновок, що акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, є лише фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат.

Тобто, у разі виникнення спору про право на отримання страхових виплат або відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди вказаний акт є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом під час розгляду відповідного спору.

Згідно п.80 Порядку №1112 Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів. Примірник акта форми П-4 залишається на підприємстві та зберігається відповідно до вимог пункту 24 цього Порядку.

Роботодавець зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання. Про виконання запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, протягом зазначеного в акті форми П-4 строку. У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності (п. 81 Порядку №1122).

Згідно п.82 Порядку №1122 контроль за своєчасністю і об`єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції Фонду, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

Таким чином, оскарження відповідного акту форми П-4 (в т.ч. визнання недійсними певних пунктів такого акту) не передбачено чинним законодавством.

При цьому судом відхиляються доводи відповідача про те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не є належним відповідачем у даній справі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на дату складання спірного акту повноваження щодо розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання працівника були покладені на органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, яку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» за №1092 від 16 грудня 2015р. (постанова набрала чинності 09 січня 2016р.; далі – Постанова №1092) реорганізовано шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Зазначеною постановою утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно- епідеміологічної служби реорганізовано шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, (п. 1, 2 Постанови №1092).

Пунктом 3 Постанови №1092 встановлено, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Позивач в відповіді на відзив посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” (далі - Постанова № 442).

Так, відповідно до п. 1 постанови №442 було утворено, зокрема:

- Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реорганізації державної політики, які виконували органи, що припиняються {крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;

- Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Пунктом 5 Постанови №442 установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

З викладеного вбачається, що права та обов`язки Державної санітарно-епідеміологічної служби в частині функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників покладено на Державну службу з питань праці.

11 лютого 2015р. Кабінетом Міністрів України винесено постанову «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» за №96 (далі – Положення №96).

Так, відповідно до п.4 Положення №96, на Держпраці покладені, зокрема наступні завдання: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль), зокрема, за:

-факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність яких може шкодити здоров`ю працівників; виконання заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотримання вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників;

забезпечення складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці;

Постановою Kабінету Міністрів України №348 від 29 березня 2017р. постановлено ліквідувати Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Таким чином, з наведеного слідує, що обов`язок, щодо забезпечення складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці покладено на Державну службу України з питань праці.

Також, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010р., заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для визнання недійсними пунктів 13, 16, 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання за №15 від 23 вересня 2010 р., оскільки сам оскаржуваний акт за формою П-4 є носієм інформації.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що позов ПАТ «Південний ГЗК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання записів недійсними - задоволенню не підлягає.

З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м.Дніпро, вул. Казакова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39788766), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання записів недійсними – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко