Рішення № 85393665, 31.10.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/978/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3) про стягнення 247.751,80грн. за участю представників:

позивача – Ворожбянов А.М.;

відповідача – Басарт Л.А.

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПОЗИВАЧА

В позовній заяві позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 229.664,77грн.

Фактичними підставами позову позивач вказує такі обставини:

- відповідач набув у власність нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 169,9 кв. м по вул. Волонтерській АДРЕСА_1 , і у зв`язку з цим одночасно вступив у фактичне володіння і користування земельною ділянкою площею 0,243 га на якій розташована ця будівля;

- відповідач не має прав на безоплатне одержання у володіння і користування вказаної земельної ділянки. В цьому випадку згідно ст. 206 ЗК України, ст.14 ПК України передача прав володіння і користування земельною ділянкою повинна здійснюватись виключно за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки;

- відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем у володіння і користування такою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. Тобто, – наразі має місце збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати позивачеві коштів у розмірі 229.664,77грн. у вигляді орендної плати, котра згідно встановлених законодавчих приписів нараховується на цю земельну ділянку.

Юридичними підставами позову є ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Посилаючись на ці норми позивач стверджує, що між ним та відповідачем виникли зобов`язання в силу яких позивач як власник майна праві вимагати, а відповідач, котрий власником майна не є, але зберіг його у себе без достатніх правових підстав, зобов`язаний відшкодувати позивачеві вартість цього майна.

Позивач та його представник присутній у судовому засіданні 31.10.2019 позов підтримують в повному обсязі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на такі обставини:

- земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, не є об`єктом цивільних прав;

- акт обстеження земельної ділянки не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір земельної ділянки і відповідно розмір орендної плати, що збережений відповідачем за її фактичне використання.

Відповідач та його представник в судовому засіданні по суті 31.10.2019 проти задоволення позову заперечують.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

23.05.2006 відповідачем ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" було укладено договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною С.В., р/№345, згідно якого ним було набуто право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 169,9 кв. м по вул АДРЕСА_1 . Право власності на вказану будівлю 03.06.2006 зареєстровано за відповідачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 12.04.2018 №120370570 (т. I, а.с. 20). Дана обставина відповідачем не заперечується.

Вказана будівля літ. "А-1" знаходиться на земельній ділянці площею 0,0262 га по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка використовується відповідачем ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" для обслуговування й експлуатації зазначеної будівлі, що підтверджується актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 12.04.2018 (т. I, а.с. 14).

Право користування (оренди) чи інші речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташована вказана нежитлова будівля літ. "А-1" не зареєстровані за відповідачем ТОВ "Котельні лікарняного комплексу". Не зареєстровані вони і за іншими особами. Це підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2018 №120370570 та листом відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.05.2017 №19-20-0.23,08-401/116-17 (т. I, а.с. 20-21).

Тобто, у відповідності до положень п.«а» ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи та вбачається з пояснень представників учасників справи, у фактичному володінні і користуванні відповідача ТОВ "Котельні лікарняного комплексу.

Договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Харкові між позивачем Харківської міською радою та відповідачем ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Згідно наявних у справі уточнених розрахунків (т. II, а.с. 57-60) розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.04.2015 по 31.03.2018 складає 229.664,77грн.

Правові підстави для одержання відповідачем ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" земельної ділянки по вул. Волонтерській, 74-А АДРЕСА_3 м. Харкові безоплатно у власність або у користування відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

Ураховуючи положення чинного законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" як фактичний користувач земельної ділянки, на якій розташовано належне відповідачу нерухоме майно, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки (позивачеві) на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Разом з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що земельна ділянка по вул. Волонтерській, 74-А у АДРЕСА_4 . Харкові, про яку зазначає позивач, не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, а отже ця земельна ділянка не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні положень статті 79-1 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, застосування норми статті 1212 ЦК України в даному випадку є неможливим внаслідок відсутності майна в розумінні статті 190 ЦК України, яке збірег відповідач (право користування сформованою земельною ділянкою)

Крім того, такі обставини виключають можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Суд зазначає, що визначена в Акті обстеження (т. I, а.с. 14) площа земельної ділянки (0,0262 га) суперечить висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22.08.2019 №2918 (т. II, а.с. 27-40).

Водночас за змістом п. 289.1 ст. 289 ПК України і ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

У матеріалах справи відсутні докази проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідні витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Волонтерській, 74-А АДРЕСА_3 м. Харкові за 2015-2018 також відсутні. Інформації щодо джерел застосування позивачем показників в наданих розрахунках матеріали справи не містять.

Надані позивачем розрахунки (т. II, а.с. 57-60) на підтвердження заявленої до стягнення суми не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України. Оскільки, крім іншого, вони містять даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки землі. Таким чином, з розрахунку позивача неможливо встановити, чи правильними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем.

Беручи до уваги встановлені судом обставини щодо відсутності будь-яких доказів виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі, тобто доказів формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, а також відсутність доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, Витягу з нормативної грошової оцінки землі, що в свою чергу виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 922/955/18 та від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частиною четвертою статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вказує позивач, у зв`язку із розглядом справи ним були понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 5.720,00грн.

Факт здійснення відповідачем витрат на проведення експертизи в розмірі 5.720,00грн. підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2019 №12505 на підставі виставленого ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса рахунку від 18.02.2019 №351 (т. II, а.с. 4, 15).

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, витрати на проведення експертизи в розмірі 5.720,00грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРОПУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 31555944) витрати на проведення експертизи в розмірі 5.720,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" листопада 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/978/18/