Рішення № 8539316, 12.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" листопада 2009 р. Справа № 4/232-09          

          Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітім", м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут", м. Бровари

про стягнення 548096,21 грн.

Представники сторін:

позивач –Хищенко С.В. –предст., дов. від 23.04.2009р.;

відповідач –не з’явився

Обставини справи:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітім", м. Бровари (далі-позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут", м. Бровари (далі-відповідач) про стягнення 548 096,21 грн. заборгованості, яка складається з 355007, 76 грн. попередньої оплати, 108014, 80 грн. пені, 71790,54 грн. інфляційних втрат, 13283,11 грн. –3% річних.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2009р. розгляд справи було призначено на 15.10.2009р.

          Ухвалами суду від 15.10.2009р. та 27.10.2009р. розгляд справи відкладався.

          Враховуючи, що представник відповідача тричі в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, тому справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

26 червня 2007 року між ТОВ «Рітім»(покупець) та ТОВ «Енергозбут»(постачальник) був укладений Договір поставки № 26/6-01 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця товар - щебінь гранітний (далі-продукцію), а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити його.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата продукції, що поставляється за даним Договором, проводиться покупцем на умовах 100% передплати за 3 (три) банківських дні до моменту відвантаження, шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору, протягом 2007 року ТОВ «Рітім»сплатило ТОВ «Енергозбут» 1 428 567,43 грн., що підтверджується банківськими виписками, проте відповідач поставив продукцію лише на 1383 559,63 грн. та 40 000,00 грн. повернув покупцю, а тому за 2007 рік покупцем було сплачено на 5007, 80 грн. більше, ніж поставлено товару.

Згідно договору, в 2008 році за поставку продукції позивач сплатив відповідачу грошові кошти, а саме 28.02.2008 року - 220000,00 грн., 28.02.2008 року - 29999,96 грн., 11.06.2008 року - 100000,00 грн.

Відповідно до вказаного вище п. 5.1 Договору, ТОВ «Енергозбут»зобов'язано було поставити ТОВ «Рітім»05.03.2008 року продукцію на загальну суму 255 007,76 грн. (з урахуванням коштів сплачених ТОВ «Рітім»в 2007 році), 17.06.2008 року продукцію на загальну суму 100000,00 грн. Всього на загальну суму 355007,76 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було поставлено товар на суму попередньої оплати, 30.06.2009 року ТОВ «Рітім»був направлений ТОВ «Енергозбут»лист №50 від 25.06.2009 року з вимогою протягом семи днів від дня пред'явлення вимоги повернути ТОВ «Рітім»грошові кошти в розмірі 355007,76 грн., а також вимогою щодо підписання між сторонами акту звірки взаєморозрахунків.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.07.2009року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, даний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 355007,76 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути 108014,80 грн. пені.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує на користь іншої Сторони пеню у розмірі 1% від суми невиконаних зобов'язань за кожний календарний день прострочення до моменту повного виконання зобов'язань.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вищезазначених норм законодавства, суд здійснивши власний розрахунок пені, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України та у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 108014,80 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 24653, 05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, стягненню з відповідача підлягає 71790,54 грн. інфляційних втрат та 13283, 11 грн. трьох процентів річних. Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 13283, 11 грн. та інфляційних в сумі 71790,54 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут", м. Бровари заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню частково, а саме в сумі основного боргу, 3% річних та інфляційних повністю, в частині стягнення пені частково.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 75, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Кутузова, 133, код 32628688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітім" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Металургів, 2, код 34838026) 355 007 (триста п’ятдесят п’ять тисяч сім) грн.. 76 коп. основного боргу, 24653 (двадцять чотири тисячі шістсот п’ятдесят три) грн.. 05 коп. пені, 13283 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн.. 11 коп. –3% річних, 71790 (сімдесят одну тисячу сімдесят дев’яносто) грн.. 54 коп. інфляційних втрат, 4647 (чотири тисячі шістсот сорок сім) грн.. 34 коп. державного мита, 200(двісті) грн.. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 30.11.2009р.