Рішення № 8539258, 24.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" листопада 2009 р. Справа № 4/260-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас", м. Бровари

до ВАТ "Пересувна механізована колона-508", м. Бориспіль

про стягнення 172452,91 грн.,

Представники:

від позивача: Дубравський О.Л. –предст., дов. від 11.03.2009р.

від відповідача: Богданов В.В. –предст., дов. від 10.11.2009р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас", м. Бровари (позивач) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-508", м. Бориспіль (відповідач) про стягнення 172452,91 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних, а також 8900 грн. адвокатських послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2009р. у справі № 4/260-09 розгляд справи було призначено на 10.11.2009р.

Представником позивача в порядку ст.. 22 ГПК України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 175314, 71 грн. заборгованості, яка складає 171042,07 грн. основного боргу, 3437,95 грн. збитків від інфляції, 834,69 грн. - 3% річних та 8900 грн. витрат на послуги адвоката.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас" поставило та належним чином передало Відкритому акціонерному товариству "Пересувна механізована колона-508" товар на загальну суму 171042,07 грн. на підставі видаткових накладних №БП-0003282 від 06.10.2008р., №БП-0003412 від 14.10.2008р., ШП-0003730 від 04.11.2008р., №БП-0003731 від 04.11.2008р., №БП-0003814 від 07.11.2008р., №БП-0003919 від 17.11.2008р., МБП-0003835 від 10.11.2008р., №БП-0003960 від 20.11.2008р., які підписані уповноваженими представниками сторін.

Факт отримання товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями, виданими на ім’я Киричок Олександра Федоровича (довіреність серії ЯПМ № 528680/112) та Кубрак Олександри Павлівни (довіреність серії ЯПЛ № 149469/1).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Частиною 2 ст. 712 ЦКУ встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так як, строк виконання зобов'язання по оплаті боргу за отриману продукцію, яку відповідач отримав у позивача не встановлено, позивач 31.08.2009р. вих. №33 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 171 042 (сто сімдесят одна тисяча сорок дві) грн. 07 коп. в семиденний строк з моменту отримання зазначеної вище вимоги, яку Позивач отримав 03.09.2009р. (вх. №69).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити борг до 10.09.2009р.

Відповідач проти заборгованості перед відповідачем за поставлений товар не заперечує, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 24.08.2009р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем, а тому вимога позивача про стягнення 171042,07 грн. є обгрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем не спростованою, а отже такою, що підлягає задоволенню повністю.

Також позивач просить стягнути з відповідача відповідно до заяви про збільшення позовних вимог 3437, 95 грн. інфляційних втрат та 834,69 грн.- 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 834,69 грн. та інфляційних в сумі 3437, 95 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем була заявлена вимога про стягнення 8 900 грн. витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката за проведення претензійно-позовної роботи на представництво інтересів позивача у господарському суді .

Дана сума підтверджується договором про надання юридичних послуг №3/09 від 04.05.2009р. укладеного із ФОП Кіптенко М.В., актом здачі-прийняття юридичних послуг №б/н від 29.09.2009р., платіжним дорученням №265 від 09.10.2009р. та Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2769/10 від 24.02.2005р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 8900 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ "Пересувна механізована колона-508" заборгованості в розмірі 175314,71 грн. та 8900 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг є обґрунтованими, документально підтверджуються, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона-508" (08300, Київська обл.., м. Бориспіль, вул.. Привокзальна, 76-а, код 01354289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Пластмас" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Київська, 159, код 31648195) 171042 (сто сімдесят одну тисячу сорок дві) грн.. 07 коп. основного боргу, 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн.. 95 коп. інфляційних втрат, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн.. 69 коп. –3% річних, 8900 (вісім тисяч девятсот) грн.. адвокатських послуг, 1753 (одну тисячу сімсот п’ятдесят три) грн.. 15 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 27.11.2009р.