Рішення № 8538924, 19.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" листопада 2009 р. Справа № 9/250-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробізнес-

Груп»

До Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія

«Дніпроінвестбуд»

Про стягнення 24623, 00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача предст. Бутович С.О. (дов. № 1 від 17.09.2009 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробізнес-Груп» (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Дніпроінвестбуд» (відповідач) про стягнення основної суми боргу, інфляційних втрат, пені та 3% річних на загальну суму 24623, 00 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 10/09/08 від 10 вересня 2008 року (Договір).

Позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електробізнес-Груп» на виконання умов договору, поставив ВАТ «Будівельна компанія «Дніпроінвестбуд» товар на суму 18401, 40 грн., але відповідач, станом на день подання позову, за наданий товар не розрахувався.

Ухвалою від 19.10.2009 року порушено провадження у справі № 9/250-09 та призначено її до розгляду на 03.11.2009 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 19.10.09 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову про стягнення боргу за договором поставки на підставі статті 67 ГПК України.

В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки заява позивача є необґрунтованою, а також позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, посилання позивача на неправомірну поведінку відповідача у господарських відносинах з позивачем, що полягає у порушенні умов договору поставки № 10/09/08 від 10 вересня 2008 року до уваги судом не приймається, оскільки зазначене посилання не є доказом в обґрунтування вимог щодо забезпечення позову.

В судове засідання 03.11.2009 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.10.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 19.11.2009 року.

В судове засідання 19.11.2009 р. представник відповідача вдруге не з”явився, вимоги ухвали суду від 19.10.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні 19.11.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електробізнес-Груп» (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «Дніпроінвестбуд»(відповідач) було укладено договір поставки № 10/09/08 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, позивач (Постачальник) зобов’язується виготовити і передати у власність відповідачу (Покупцю), а Відповідач (Покупець) зобов’язується прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію (товар) та тару, на умовах, викладених у договорі.

Згідно п. 5.5 Договору позивач зобов’язується прийняти та вивезти товар зі складу позивача в триденний термін від узгодженої дати постачання.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що разом з товаром у день постачання позивач передає представнику відповідача наступні документи:

- сертифікат якості на товар –1 примірник;

- видаткова накладна –1 примірник;

- податкова накладна –1 примірник;

- товарно-транспортна накладна (у разі необхідності) –3 примірники;

- додатковий рахунок (у разі необхідності, з урахуванням п. 2.4 цього договору);

- інші документи за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 5.2 договору поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений відповідачем чи на транспортний засіб відповідача.

Відповідно до п. 5.3 Договору товар постачається партіями. Доказом прийняття партії товару є видаткова накладна, оформлена належним чином та підписана представниками позивача і відповідача.

На виконання умов Договору (згідно п.1.1 договору) позивач відвантажив товар, а відповідач прийняв товар без претензій до кількості та/чи якості на загальну суму 18401,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВнЕ2/102814 від 28.10.2008 р. на суму 18401,40 грн. (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

Товар отриманий Лісовим Михайлом Вікторовичем на підставі довіреності № 028492 Серія ЯПМ.

Відповідно до п. 4.6 Договору встановлено, що оплата провадиться банківським переказом на поточний рахунок позивача, вказаний у цьому договорі, в строк не пізніше 10-ти банківських днів з моменту постачання товару, на підставі виставлених позивачем рахунків

За ствердженням позивача, заперечень стосовно затримки, якості та кількості продукції відповідач не надіслав; покладені на нього обов’язки щодо своєчасної оплати отриманого товару не виконав.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 18 401, 40 грн.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 18401,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6.8 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, за весь період прострочення, але не більше одного року.

Враховуючи викладене, позивач нарахував пеню у сумі 3908,00 грн. за період з 08.11.2008 р. по 11.10.2009 р.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 6.8 Договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців.

Оскільки зазначений строк перевищує граничний термін нарахування пені за невиконання зобов’язання з винної сторони, встановлений законодавством України, то суд задовольняє пеню у сумі 2198, 81 грн. за уточненим розрахунком суду.

Згідно ст.229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст.625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 507,00 грн. підлягають стягненню повністю; щодо інфляційних збитків, то вони підлягають стягненню частково у сумі 1131, 00 грн. (за розрахунком суду).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 225 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Дніпроінвестбуд» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Білгородська, буд. 51, корп. 5, код ЄДРПОУ 31611940; р/р 26008300003994 в Першій Київській філії АКБ «Форум», МФО 300948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробізнес-Груп»(04050, м. Київ, вул. Пімоненка, буд. 13-к, оф.1 код ЄДРПОУ 33948119; р/р 260090004927 у ВАТ ТФБ «Контракт», МФО 322465) основний борг в сумі 18 401 (вісімнадцять тисяч чотириста одна) грн. 40 коп., 507 (п’ятсот сім) грн. 00 коп. 3% річних, 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 00 коп. інфляційних витрат, 2198 (дві тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 81 коп. пені, державне мито в сумі 222 (двісті двадцять дві) грн. 38 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя