Рішення № 8538894, 09.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" листопада 2009 р. Справа № 19/261-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут

«Чернігівагропроект», м. Чернігів;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава», м. Славутич;

про стягнення 128662,51 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Мошко М.М. (довіреність № 436 від 04.11.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернігівагропроект»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»(далі –відповідач) про стягнення 128662,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору № 08-120 від 27.08.2008 р. відповідач не оплатив виконані проектно-вишукувальні та дослідно-конструкторські роботи на суму 102708,00 грн., в зв’язку з чим за прострочку платежу нараховані 2951,26 грн. –індексу інфляції, 2669,76 грн. –3% річних та 20333,49 грн. –пені.

Ухвалою від 28.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/261-09 та призначив її розгляд на 05.11.2009 р.

Присутній у судовому засіданні 05.11.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, але письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва на 09.11.2009 р., про що представники сторін були повідомлені під розписку.

Представник відповідача в засідання суду, призначене на 09.11.2009 р. не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернігівагропроект»(за договором –підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»(за договором –замовник) було укладено Договір № 08-120, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектно-вишукувальних та дослідно-конструкторських робіт: коригування робочого проекту заводу по виробництву люмінісцентних світильників у м. Славутич, промкомзона, Київської області (2-га черга) цехи в осях А-В та 1-8 (п. 1.1. договору). Замовник зобов’язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором (п. 1.2. договору). Зміст і строки виконання основних етапів визначаються календарним планом (Додаток № 3), який є невід’ємною частиною договору (п. 1.4. договору). Вартість робіт по договору відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) складає 177708,00 грн., у тому числі ПДВ (п. 2.1. договору). Оплата робіт здійснюється замовником за завершену роботу з урахуванням авансу (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, замовник протягом 10 календарних днів після підписання договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 60% договірної ціни у сумі: 106624,80 грн., включаючи ПДВ. Після завершення робіт та оформлення акту здачі-приймання замовник протягом 5 (п’яти) календарних днів проводить остаточний розрахунок з виконавцем з урахуванням перерахованого авансу (п. 2.4. договору).

04.03.2009 р. сторонами було підписано Акт № 10 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 08-120 від 27.08.2009 р., яким визначено, що загальна вартість виконаних робіт з ПДВ становить 177708,00 грн., сума перерахованого авансу з ПДВ –65000,00 грн., до сплати підлягає 112708,00 грн.

Отже, виходячи з умов пунктів 2.2., 2.4. договору, відповідач зобов’язаний був перерахувати заборгованість за виконані роботи у строк до 10.03.2009 р.

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав неналежним чином, суму заборгованості, визначену в Акті № 10 від 04.03.2009 р., оплатив частково, зокрема перерахувавши 30.04.2009 р. –10000 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 102708,00 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, повністю за роботи, що були прийняті на підставі Акту № 10 від 04.03.2009 р., не розрахувався тому, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 102778,00 грн. суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 4.2 договору, при невиконанні зобов’язань за платежами замовник сплачує виконавцю пеню за кожний прострочений день в розмірі двох банківських облікових ставок, до повної сплати.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, останнім нараховані пеня, індекс інфляції та 3% річних окремо за несвоєчасне перерахування авансу в сумі 106624,80 грн. та за несвоєчасну сплату суми боргу в розмірі 71083,20 грн.

Однак, з таким розрахунком суд погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи без одержання суми авансу у визначений в п. 2.3. договору строк і в повному обсязі. При цьому, позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з вимогою виплатити всієї суми авансу або надіслання повідомлення останньому про зупинення виконання свого обов’язку. Отже, сторони фактично своїми діями змінили умови договору в частині порядку розрахунків за виконані роботи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 854 ЦК України та п. 2.4. договору, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи протягом 5 календарних днів.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання за Договором № 08-120 від 27.08.2008 р. та Актом № 10 від 04.03.2009 р. в сумі 112708,00 грн. з 10.03.2009 р., тому саме з цієї суми та дати підлягають нарахуванню пеня, індекс інфляції та 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 55 ГПК України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Таким чином, пеня за прострочку платежу підлягає задоволенню в сумі 12207,31 грн. за наступним розрахунком:

1) 112708 грн. х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 51 день прострочки (за період з 10.03.2009 р. по 29.04.2009 р.) : 100 : 365 = 3779,58 грн.; 30.04.2009 р. оплата боргу в сумі –10000 грн.;

2) 102708 грн. х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 46 днів прострочки (за період з 30.04.2009 р. по 14.06.2009 р.) : 100 : 365 = 3106,57 грн.;

3) 102708 грн. х 22% (подвійна облікова ставка НБУ) х 58 днів прострочки (за період з 14.06.2009 р. по 11.08.2009 р.) : 100 : 365 = 3590,60 грн.;

4) 102708 грн. 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 30 днів прострочки (за період з 12.08.2009 р. по 10.09.2009 р.) : 100 : 365 = 1730,56 грн.;

5) всього: 3779,58 + 3106,57 + 3590,60 + 1730,56 = 12207,31 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та індексу інфляції, задовольняє їх за наступними розрахунками:

1) 3% річних у сумі 1696,49 грн. за період з 10.03.2009 р. по 21.09.2009 р. (дата, на яку проведені розрахунки позивачем):

- 112708 грн. х 3% х 51дн. (за період з 10.03.2009 р. по 29.04.2009 р.): 100 : 365 = 472,44 грн.; 30.04.2009 р. оплата боргу в сумі –10000 грн.;

- 102708 грн. х 3% : 100 : 365 х 145 днів (за період з 30.04.2009 р. по 21.09.2009 р.) = 1224,05 грн.;

- всього –472,75 грн. + 1224,89 грн. = 1696,49 грн.

2) інфляційні втрати підлягають задоволенню в сумі 2951,26 грн., виходячи з заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місце їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу т а інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд також стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на послуги адвоката, які були сплачені на підставі Договору про надання адвокатський послуг від 20.05.2009 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Чернігівагропроект»та адвокатом Купрієнко О.В. Проте, адвокат Купрієнко О.В., з яким укладено вказаний договір, участі в судових засіданнях не приймав, а також у матеріалах справи відсутнє адвокатське посвідчення на вказану особу та на особу, що представляла інтереси позивача під час розгляду справи. Отже, витрати, пов’язані з оплатою адвокатських послуг, відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»(07100, Київська область, м. Славутич, будбаза № 6, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 30239245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Проектно-вишукувальний інститут «Чернігівагропроект»(14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-а; код ЄДРПОУ 14235764) 102708 (сто дві тисячі сімсот вісім) грн. 00 коп. –боргу, 2951 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 26 коп. –інфляційних втрат, 1696 (одна тисяча шістсот дев’яносто шість) грн. 49 коп. –3% річних, 12207 (двадцять тисяч двісті сім) грн. 31 коп. –пені, 1195 (одна тисяча сто дев’яносто п’ять) грн. 63 коп. –витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 31 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         

Рішення підписано 23.11.2009 р.