Рішення № 8538674, 18.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.11.09           Справа № 17/165-09

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю

Торгова компанія “Полісся-Продукт”

до Фізична особа підприємець ОСОБА_1

про стягнення 5 923,43 грн.

Суддя В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Полісся-Продукт” (далі –Позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач) про стягнення 5 923,43 грн, з яких 5315,27 грн –основний борг, 454,50 грн –пеня, 26,58 грн –штраф, 62,05 грн –3% річних та 65,03 грн –індекс інфляції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору № 30981 від 11.11.2007р., щодо оплати отриманого товару.

Позивачем в судовому засіданні подано довідку № 603 від 18.11.2009р., згідно якої позивач повідомляє, що на день слухання справи відповідач частково сплатив суму заборгованості, у зв’язку з чим основний борг відповідача становить 4615,27 грн.

В судовому засіданні 18.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем в судовому засіданні 18.11.2009р. було подано заперечення проти позову, в якому відповідач просить залишити дану позовну заяву без розгляду у зв’язку з тим, що позивачем при подачі позову не було вжито заходів досудового врегулювання спору.

Також відповідачем подано суду двохсторонній акт звірки розрахунків за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., відповідно до якого заборгованість останнього перед позивачем становить 4815,27 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд в с т а н о в и в:

11 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Полісся-Продукт” (позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір № 30981/5075 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) позивач (постачальник за Договором) зобов’язується поставити, а відповідач (покупець) прийняти товар та оплатити його, в термін зазначений у Договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.п 1.2, 1.5 та 2.2 Договору предметом поставки є товари, зазначені в рахунку-фактурі, накладній. Сума дійсного договору представляє собою суму усіх накладних по яким поставляється товар Покупцю в термін дії цього договору. Обсяг, ціна та асортимент товару, що постачатиметься, зазначаються у документах, передбачених в п. 1.2. Договору.

На підставі зазначеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 259,28 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

-          № РН-0111560 від 08.05.2009р. на суму 817,38 грн;

-          № РН-0096874 від 24.04.2009р. на суму 612,64 грн;

-          № РН-0096866 від 24.04.2009р. на суму 2985,22 грн;

-          № РН-0089895 від 17.04.2009р. на суму 2844,04 грн.

(належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що відповідач (покупець) зобов’язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий, рахунок або внести в касу підприємства позивача не пізніше 14 днів з часу прийомки товару.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов’язань за отриманий товар за зазначеними вище товарно-транспортними накладними розрахувався частково, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення 5315,27 грн заборгованості за поставлений товар по зазначеним вище накладним.

Позивачем в судовому засіданні подано довідку № 603 від 18.11.2009р., згідно якої позивач повідомляє, що на день слухання справи відповідач частково сплатив суму заборгованості, у зв’язку з чим основний борг відповідача становить 4615,27 грн. Сплата відповідачем позивачу 700,00 грн підтверджується доданими позивачем чеками № РН-0207859 від 26.09.2009р. та № РН-029482 від 10.10.2009р.

Отже, предмет спору щодо стягнення частини основного боргу –700,00 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.

Таким чином, на час вирішення спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 4615,27 грн (5315,27 грн –700,00 грн).

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Заборгованість у сумі 4815,27 грн. визнається та підтверджується також відповідачем у поданому суду двохсторонньому акті звірки розрахунків за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий за зазначеними вище накладними товар згідно Договору № 30981/5075 від 11.11.2007р. у сумі 4615,27 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п.6.3 Договору № 30981/5075 від 11.11.2007р. у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар, згідно накладної, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за кожен день прострочки, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 454,50 грн є обґрунтованими.

Крім того, згідно з п.6.4 Договору № 30981/5075 від 11.11.2007р. у разі несвоєчасного погашення боргу відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Отже сума штрафу у сумі 26,58 грн згідно поданого позивачем розрахунку є обґрунтованою.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 65,03 грн. – інфляційних та 3% річних у розмірі 62,05 грн згідно поданого позивачем розрахунку.

Посилання відповідача у відзиві на залишення даної позовну заяву без розгляду у зв’язку з тим, що позивачем при подачі позову не було вжито заходів досудового врегулювання спору, є необґрунтованим, з огляду на те, що в ст. 81 ГПК України відсутні такі підстави залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості у сумі 500,00 грн до подачі позивачем до суду позовної заяви, судові (господарські) витрати на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно з урахуванням такої оплати.

Керуючись ст.ст. 49, п. 11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Полісся-Продукт” (код 32265298) 4615,27 грн. основного боргу, 454,50 грн. –пені, 26,58 грн –штрафу, 62,05 грн –3% річних, 65,03 грн –інфляційних, а також судові витрати: держмито у розмірі 90,95 грн. та 210,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 700,00 грн. припинити.

Суддя                                                                                           В.Г. Суховий

Суддя