Рішення № 85382920, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року 10:41 № 826/3419/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" (03035, м.Київ, вулиця Кудряшова, 9) доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 32) про визнання протиправним та скасування рішення за участю представників сторін:

представника позивача - Аветяна А.Г.,

представника відповідача - Маланчук В.М.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Сі» (надалі - позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову №04/16/07301195 від 25 жовтня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі акта перевірки від 30 вересня 2016 року стосовно позивача не було складено, а відтак і не повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Сі» про те, що він притягається до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Тобто, на думку представника позивача, відповідачем порушено Порядок накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Сі».

Також представник позивача стверджував про порушення відповідачем процедури пред`явлення оскаржуваної постанови до виконання.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Борисом Леонідовичем у присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Сі ТІ» Даймиченка Олега Вікторовича відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення ГО «Наша влада» від 26 вересня 2016 року проведена позапланова перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежилих приміщень у горищному просторі під медичний центр» за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 9, за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що перевірка проводилась по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальність «АЙ СІ ТІ» як замовника будівництва, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБІ «УКРБУДПРОЕКТ» як проектної організації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент плюс» як генерального підрядника будівництва на вказаному об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом`янському районі міста Києва».

Перевіркою встановлено, що 25 квітня 2016 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував подану замовником будівництва ТОВ «АЙ СІ ТІ» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом`янському районі м. Києва» за №КВ 083161160075.

Також за результатами перевірки виявлено, що у декларації про початок будівельних робіт ТОВ «АЙ СІ ТІ» наведено недостовірні дані, а саме: в частині наведення даних про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. У декларації вказано, що отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, відповідно до пункту 25 переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, не потребується. На думку відповідача, посилання на вказану правову норму безпідставне, оскільки реконструкція приміщень адміністративної будівлі, згідно наданої під час перевірки проектної документації, передбачає собою надбудову, що зазначено у завданні на проектування та у проектних кресленнях, яка конструктивно збільшує загальну площу приміщень адміністративної будівлі та змінює зовнішню конфігурацію об`єкту будівництва, чим порушено частину 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

25 жовтня 2016 року директор Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, акта перевірки від 30 вересня 2016 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 вересня 2016 року, прийняла постанову №04/16/073-1195 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Сі» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Незгода позивача із вказаною постановою від 25 жовтня 2016 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (далі - Положення №294), Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Нормами Положення №294 визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пункту 3 Положення №294, одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на дату виникнення правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль-сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (у редакції чинній на дату виникнення правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Вимогами пунктів 16, 17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Аналіз наведених норм свідчить, що вказаними вимогами Порядку №553 не передбачено обов`язок відповідача складати протокол відносно кожного суб`єкта містобудування у разі проведення перевірки саме стосовно об`єкта будівництва.

Водночас, факт складення припису про зупинення виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежитлових приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом`янському районі м. Києва до усунення порушень підтверджується матеріалами адміністративної справи №826/16318/16 та виходячи з норм чинного законодавства складався одночасно із протоколом.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що від отримання акта перевірки суб`єкт містобудування відмовився і примірник акта надіслано поштою. Крім того, при прийнятті оскаржуваної постанови взято до уваги крім акта перевірки від 30 вересня 2016 року ще і протокол від 30 вересня 2016 року, що спростовує доводи позивача про його відсутність та порушення відповідачем порядку притягнення до відповідальності у сфері містобудівної діяльності.

Стосовно виявлених перевіркою порушень, за які на позивача накладено штраф на підставі оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 вересня 2016 року встановлено відсутність отримання позивачем містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до декларації про початок будівельних робіт від 25 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті» не отримувало містобудівні умови та обмеження на підставі пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109.

Згідно статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 1 частини 1 статті 29, статтею 31 Закону №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних і повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

При цьому, у відповідності до пункту 25 переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (у редакції чинній на дату виникнення правовідносин) реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Однак, в рамках позапланової перевірки, що оформлена актом від 30 вересня 2016 року встановлено те, що проектною документацією передбачено надбудову, що змінює зовнішню конфігурацію об`єкту будівництва.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті» повинно було отримати.

Вказані обставини встановлені також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року в адміністративній справі №826/16318/16, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 8 статті 36 Закону №3038-VI саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно вимог статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

Оскільки факт наведення позивачем недостовірних відомостей у декларації про початок будівельних робіт від 25 квітня 2016 року підтверджується в ході розгляду даної справи та встановлений судовим рішенням в адміністративній справі №826/16318/16, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті» на підставі оскаржуваної постанови.

Суд також зазначає, що факт скасування в судовому порядку рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06 жовтня 2016 року №157 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» не є безумовним свідченням протиправності оскаржуваної постанови, оскільки в межах адміністративної справи №826/16318/16 рішення №157 від 06 жовтня 2016 року скасоване у зв`язку з передчасністю його прийняття, тобто ненадання позивачу належного терміну на усунення виявлених перевіркою порушень, а саме - наведення у декларації про початок будівельних робіт від 25 квітня 2016 року недостовірних відомостей.

За таких обставин, суд вважає оскаржувану постанову правомірною, а відтак не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку пред`явлення оскаржуваної постанови до виконання, суд зазначає, що процедура її пред`явлення до виконання та безпосереднього виконання може бути оскаржена позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та, навіть, у разі порушення порядку такого пред`явлення вказані обставини не входять до предмету доказування в частині підстав та передумов для прийняття такої постанови.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відтак, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на відмову в адміністративному позові підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат - відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук