Рішення № 85382813, 01.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2019 року №640/19401/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконувати постанову Київського районного суду міста Донецька справа №2а-8227/09 від 22.03.2010 року ;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість по пенсії на користь ОСОБА_1 25 370,30 грн. з коштів державного бюджету.

Також, просить суд з метою захисту прав та належного виконання судового рішення зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 березня 2010 року Київським районним судом було ухвалено постанову про зобов`язання Управління пенсійного фонду України Київського району м. Донецька провести порахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року по 01 квітня 2008 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 03.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду та погашення заборгованості по пенсії у розмірі 25370,30 грн. Листом від 11.10.2018 року позивачу повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 не передбачено надсилання довідок про здійснення нарахування виконання рішення суду із зазначенням нарахованої суми боргу без надходження повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою. Іншого порядку погашення заборгованості за рішенням суду, боржником за якими є суб`єкт владних повноважень, у тому числі Головне управління немає. Позивачем наголошено на тому, що державою гарантовано виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконувати постанову Київського районного суду міста Донецька справа №2а-8227/09 від 22.03.2010 року є протиправною.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував,вказавши, що відповідно до ч.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Згідно з Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, особи можуть подати до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника документи для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Оскільки, позивач є внутрішньо переміщеною особою, то в Головному управлінні ПФУ в м. Києві є тільки макет електронної справи,з якого вбачається, що ОСОБА_1 за період з серпня 2008 року по 22.07.2011 року зроблено перерахунок пенсії по рішенню суду та нараховано суму у розмірі 25370,30 грн., яка є невиплаченою. Для погашення заборгованості потрібно звернутись до управління ДВС ГУ юстиції в м. Києві для врегулювання питання.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 22.03.2010 року визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2006 року по 01.04.2008 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька провести такий перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.11.2006 року по 01.04.2008 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 11.10.2018 року №91934/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 не передбачено надсилання довідок про здійснення нарахування виконання рішення суду із зазначенням нарахованої суми боргу без надходження повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою. Іншого порядку погашення заборгованості за рішенням суду, боржником за якими є суб`єкт владних повноважень, у тому числі Головне управління немає. Рекомендовано звернутись до управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в м. Києві.

З наданого відповідачем відзиву вбачається, що за матеріалами електронної пенсійної справи останньому нараховано суму доплати на виконання рішення суду за період з серпня 2008 року по 22.07.2011, яка становить 25 370,30 грн., та є невиплаченою.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901-VI (далі - Закон № 4901- VI), держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Як зазначено у ч. 1 ст.3 Закону № 4901- VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 4901 передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Як вбачається з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.14 року № 440 ( далі -Порядок ).

Відповідно до п.3 Порядку рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що заявник подає до органу державної виконавчої служби:

заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію);

копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина України.

У разі подання до органу державної виконавчої служби виконавчого документа заявник додає до нього копію судового рішення (за наявності).

Як зазначено у п.5 цього Порядку зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.

За правилом п.6 Порядку відповідальна особа визначається керівником органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.7 Порядку відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов`язана перевірити за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.

За змістом п. 8 Порядку рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості:

перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

друга черга - рішення, пов`язані з трудовими правовідносинами;

третя черга - інші рішення.

Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.

Пунктами 13-15 Порядку № 440 передбачено, що передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом. Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи. До рішень зобов`язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.

Передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток). Акти приймання-передавання складаються окремо щодо кожної черги погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 20 Порядку № 440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 № 845.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 845).

Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 33 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Підпунктом 1 п. 47 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до п. 48 цього Порядку № 845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Суд зауважує,що інших обов`язків, ніж нарахування і виплата вказаних у виконавчому документі донарахувань у чітко визначений період Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не має, і орган стягнення має в процесі виконавчого провадження прослідкувати виконання саме вказаних зобов`язань.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги у цій справі на переконання суду є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини та положення законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи відсутність інших доводів позивача на обґрунтування даних позовних вимог, суд вважає вимоги позивача недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені судові витрати стягненню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа