Рішення № 85380494, 26.09.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3606/19

Справа №754/16285/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання - Плясунової О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києва державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.11.2018 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києва державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що під час перебування в шлюбних відносинах із відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_4 . Сімейне життя з відповідачем не склалось, 13 червня 2016 заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. 24 травня 2016 рішенням Деснянського районного суду м. Києва стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання дітей в розмірі на кожну дитину всіх по 1/6 частини видів заробітку (доходу), починаючи з 01 квітня 2016 року і до їх повноліття. У зв`язку з несплатою аліментів, у відповідача виникла заборгованість загальна сума якої становить 75765, 68 грн. 12.11.2018 позивач звернулась до начальника Деснянського УП ГУНМ України в м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України. Однак, станом на час звернення з даним позовом до суду, відповідач аліменти на утримання дітей не сплачує, не зважаючи на кримінальне та виконавче провадження. З жовтня 2016 позивач з відповідачем проживають окремо, діти перебувають на її утриманні. Спорів стосовно місця проживання дітей при розлученні не було. Відповідач життям дітей не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ними та приймати участь у їх вихованні, матеріально позивачу не допомагає, через що позивач вимушена звернутись до суду із вимогою про застосування крайнього заходу, а саме позбавлення відповідача батьківських прав, виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України, оскільки останній самоусунувся від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування дітей, а з боку позивача ніколи не створювались перешкоди у спілкуванні дітей з батьком, що в свою чергу на її думку свідчить про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно синів батьківських обов`язків, покладених на відповідача законом. Позивачем забезпечено дітям гідні умови проживання. Крім того, неповнолітній ОСОБА_3 являється інвалідом до 18 років, та потребує додаткового піклування, виховання, навчання і розвитку. На підставі викладеного позивачка просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді від 20.11.2018 було відкрито провадження у даній справі, та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою судді від 18.07.2019 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд про їх задоволення посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач до суду не з`являвся, про час та місце як підготовчого, так і судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, представником було направлено на адресу суду клопотання з проханням здійснювати розгляд справи за їх відсутності, наданий Службою висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав підтримав у повному обсязі.

Позивач проти ухвалення за результатами розгляду справи заочного рішення не заперечувала. За даних обставин, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши вступне слово позивачкм та дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка з 12.07.2008 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2016 було розірвано (а.с.5, 10-11).

Сторони по справі мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 6, 9).

Згідно з висновком ЛКК №806 від 13.11.2014 та посвідченням серії НОМЕР_3 від 18.01.2010, дитина ОСОБА_3 являється дитиною-інвалідом віком до 18 років (а.с. 7-8).

Відповідно до вимог ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до положень п.п.2, 3 ст. 150 СК України, які кореспондуються з положеннями абзацу першого ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Як вбачається з висновку Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав від 30.05.2019 року за № 102/03/37-4324, зазначено що відповідно до інформації школи І-ІІІ ступеню №294 Деснянського району м. Києва, ОСОБА_3 навчається у школі з другого класу. Зарекомендував себе як старанний учень. Має навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів. На уроках завжди уважний. Навчається в повну міру своїх сил. Надає перевагу точним наукам. Школу без поважних причин не пропускає. Також зазначено, що ОСОБА_3 проживає з мамою. Сім`я не повна. Батько ОСОБА_3 вихованням дитини не займається. Жодного разу до школи не з`являвся та не цікавився життям дитини. Дитиною опікується мама та бабуся. ОСОБА_1 відвідує школу, цікавиться успіхами сина. ОСОБА_3 до школи приходить завжди вчасно, має охайний вигляд, забезпечується усім необхідним для навчання та розвитку. Відповідно до інформації школи І-ІІІ ступеню №294 Деснянського району м. Києва, де також навчається ОСОБА_4 , дитина має хороший фізичний розвиток. Навчається на достатньому і середньому рівні. ОСОБА_4 із задоволенням відвідує школу, усвідомлює важливість і необхідність навчання, досить легко вступає в контакт. Поводиться адекватно, поведінка організована. Дуже активний у спілкуванні з ровесниками. Має багато друзів. З розумінням і повагою ставиться до старших, старається дотримуватися правил поведінки і спілкування. Мати приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_4. Постійно підтримує зв`язок із школою та класним керівником. Систематично відвідує школу. Батько, за півтора роки навчання дитини у школі, не з`являвся, навчальним процесом сина не цікавився. Класний керівник з батьком не знайомий. Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів. Комісія з питань захисту прав дитини Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, дійшла висновку, що батько дітей свідомо нехтує своїми обов`язками, ухиляється від виховання та навчання синів, не проявляє щодо них батьківської турботи, не цікавиться їх життям та здоров`ям. Виховання, контроль та матеріальне забезпечення дітей здійснює мати ОСОБА_1 . Враховуючи інтереси дітей Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, наяку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 16.05.2019 №8) (а.с. 59-61).

Згідно з рахунком заборгованості по аліментам від 9.02.2018 виданого Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 у розмірі 37882,84 грн. за період з 1 квітня 2016 по 1 січня 2019 ( а.с. 16).

Згідно з рахунком заборгованості по аліментам від 9.02.2018 виданого Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у розмірі 37882,84 грн. за період з 1 квітня 2016 по 1 січня 2019 ( а.с. 17).

Пунктом другим частини першої ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789- XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, а ін.), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи зокрема ставлення батьків до дітей.

Пункт 16 зазначеної Постанови роз`яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У пункті 17 зазначеної Постанови зазначено, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

За таких обставин, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків, суд доходить висновку про необхідність позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також з відповідача згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн. на користь позивача.

Згідно ч. 6 ст.164 СК України копія рішення після набрання ним законної сили підлягає направленню до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві для внесення відмітки до актових записів № 3647 від 04.12.2008 року та №21 від 05.01.2011 року про народження дітей.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 150, 164, 165, СК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", п. п. 15, 16, 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" та, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354-355, Розділом ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києва державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 3647) зробленому 04.12.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис № 21) зробленому 05.01.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП - НОМЕР_4 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 704,80 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: