Вирок № 85379662, 01.11.2019, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №694/1641/19

Провадження №1-кп/690/88/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого - cудді Здоровила В.А.

секретар Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250140000428 від 16 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Будище, Звенигородського району, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, освіта початкова загальна, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гончара Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 12.05.2019 в період часу з 12.00 до 15.00 год. пройшов на подвір`я ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав 50 кг. 400 гр. чорного металобрухту, вартість 1 кг. згідно висновку експертизи № 8/326 від 27.05.2019 становить 05 грн. 00 коп. на суму 252 грн. 00 коп., із викраденим майном залишив місце вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, 12.05.2019 близько 20.00 год. повторно, пройшов на подвір`я ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав чавунну двохканфорну плиту, вартістю, згідно висновку експертизи № 8/326 від 27.05.2019 - 366 грн. 67 коп. та 44 кг. 850 гр. чорного металобрухту, вартість 1 кг. згідно висновку експертизи № 8/326 від 27.05.2019, становить 05 грн. 00 коп. на суму 224 грн. 25 коп.. Після чого ОСОБА_1 намагався покинути подвір`я із викраденим майном, але був зупинений власником майна ОСОБА_2 , якого ОСОБА_1 відштовхнув, від чого ОСОБА_2 впав на землю. ОСОБА_1 кинув мішок із викраденим майном на землю та пішов у невідомому напрямку, чим свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 12.05.2019 пройшов на подвір`я ОСОБА_2 , звідки викрав металобрухт та намагався викрасти чавунну плиту та ще металобрухт, однак цього не зробив, оскільки був зупинений господарем будинку. З кількістю та вартістю викраденого повністю згідний та просить суворо його не карати.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути в його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України - незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, які, відповідно до ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Суд при призначенні покарання обвинуваченому враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскільки обвинувачений визнав вину у інкримінованому йому злочині, надав покази, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Особа обвинуваченого ОСОБА_1 характеризується посередньо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України, суд приймає до уваги суспільну небезпеку, ступінь тяжкості та характер вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, а також враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання у виді позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки вважаючи, що саме ця міра покарання з урахуванням обставин даної справи буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових злочинів та надасть можливість останньому довести розуміння своїх протиправних дій та своє виправлення.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи положення ст.124 КПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта в розмірі 942 грн. 06 коп.

Речові докази по справі повернуті потерпілому ОСОБА_2

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому судом покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки: періодично з`являтися до органу пробації для реєстрації та повідомляти органи пробації про зміну місця проживання та роботи.

Підстав для обрання засудженому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу на даний час немає.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Будище, Звенигородського району, Черкаської області, паспорт НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РС УДМС України в Черкаській області 23 серпня 2014 року, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави отримувач: УК у м.Ватутіному/Ватутіне/24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 36771538, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA878999980000031113115023005, код класифікації доходів бюджету: 24060300 витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп..

Речові докази у кримінальному провадженні передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , якого звільнити від обов`язку подальшого зберігання після вступу вироку в законну силу.

Вирок суду може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку невідкладно вручається прокурору та засудженому.

Головуючий В.А. Здоровило