Рішення № 85378864, 31.10.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4649/19

пр.№ 2/464/1588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2019 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Кравс С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 14.05.2007 у розмірі 18 552 грн. 76 коп. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 14.05.2007 відповідачем отримано кредит у розмірі 21 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем підтверджено свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідачем, у свою чергу, порушено зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що станом на 22.07.2019 становить 18 552 грн. 76 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при поданні позовної заяви представником ОСОБА_2 подано також клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання судової повістки за адресою місця реєстрації та оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.05.2007 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем підтверджено свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

До кредитного договору позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним 14.05.2007, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.07.2019, становить 18 552,76 грн., з яких: 1 140,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 796,39 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 11 556,61 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 700 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 859,65 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, при розгляді вказаної справи суд застосовує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №342/180/17.

Зокрема, в такому судовому рішення зазначено, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює саме підприємець, у даному випадку АТ КБ «Приватбанк». Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Як зазначено у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019, без наданих АТ КБ «Приватбанк» підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових Умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Як видно із змісту підписаної відповідачем заяви, у такій відсутні будь-які умови договору щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Водночас позивач, звертаючись до суду і пред`являючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту, просив суд стягнути пеню і штрафи за несвоєчасне повернення кредиту. При цьому, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування пені і штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.05.2007, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», викладені, як зазначено в позовній заяві, на сайті банку: www.privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме ці умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а відтак відсутній обов`язок відповідача щодо сплати пені та штрафів

Оскільки судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та брав на себе зобов`язання зі сплати пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а відтак суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 11 556,61 грн. - пені за прострочене зобов`язання, 700 грн. - пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 859,65 грн. - штраф (процентна складова).

При цьому, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.05.2007 у розмірі 4 936,49 грн., з яких: 1 140,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 796,39 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 511,13 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 207, 526, 549, 610-611, 626, 628, 633-634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та статтями 12, 81, 89, 142, 247, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.05.2007 в розмірі 4 936 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 511 (п`ятсот одинадцять) гривень 13 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.