Рішення № 8537771, 13.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2009 р. Справа № 10/253-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/253-09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Журавка», с. Журавка;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ідекс», м. Бровари;

про           стягнення 402104,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: Чернікова О.С., довіреність № 300-09/09 від 25.09.2009р.;

Дудук М.В., довіреність № 170 від 29.09.2009р.;

від відповідача: Касянчук К.П., довіреність б/н від 09.09.2009р.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Журавка»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ідекс»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 402104,34 грн., з яких 309686,78 грн. –боргу за одержаний товар, 51395,96 грн. –пені, 34434,22 грн. –індексу інфляції, 6587,38 грн. –3 % річних, що нараховані відповідачу в зв’язку з неналежним виконанням умов Договору поставки № 10/ПС від 06.02.2008р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2009р. порушено провадження у справі № 10/253-09 та призначено її розгляд на 29.09.2009р.

Ухвалою від 29.09.2009р. суд відклав розгляд справи на 13.10.2009р., в зв’язку з надходженням на адресу господарського суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та неподання останнім витребуваних документів.

У судовому засіданні 13.10.2009р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково. Зокрема, відповідач заперечує проти стягнення 61937,36 грн., що є сумою дотації, а не вартістю товару, в зв’язку з чим, на його думку, зазначена сума дотації не підлягає стягнення в межах даної позовної заяви та на неї не можуть нараховуватись штрафні санкції. Крім того, відповідно до ч 2 ст. 530 ЦК України, датою, коли у відповідача виникло зобов’язання по оплаті товару є 01 січня 2009 року, тобто з цієї дати повинні нараховуватись пеня, індекс інфляції та 3% річних.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Журавка»(за договором –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ідекс»(за договором –покупець) було укладено Договір поставки № 10/ПС, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю свиней у живій вазі, надалі - «сировина», а покупець зобов'язується приймати цю сировину та своєчасно здійснювати оплату за неї (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору, позивач за накладними № 6543 від 02.12.2008р. і № 6585 від 05.12.2008р. та згідно з довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПО № 021420 від 30.11.2008р. і № 021434 від 04.12.2008р. поставив відповідачу товар вартістю 247749,39 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець зобов’язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника вартість поставленої йому партії сировини у день відвантаження, а також суму дотації у розмірі 20%, регламентованою постановою КМУ № 596 від 28.03.2007р.

При цьому, судом не приймаються заперечення відповідача, що сторонами не було узгоджено умови оплати сировини, оскільки в примірнику договору відповідача вказано, що оплата кожної партії сировини здійснюється на умовах відстрочки платежу; протягом 50 календарних днів з моменту поставки сировини, так як зазначені відомості внесені не друкованим способом і тільки в примірник відповідача. Крім того, до матеріалів справи додані гарантійний лист відповідача від 25.12.2008р. № 61/12 та підписаний з позивачем станом на 24.12.2008р. акт звіряння взаємних розрахунків, згідно з якими відповідачем визнавалась заборгованість за поставлений товар на підставі Договору поставки № 10/ПС від 06.02.2008р. ще до 01 січня 2009 року.

Згідно п. 7.3 договору, за несвоєчасну оплату сировини, яка поставлена, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня розраховується від суми не перерахованих коштів за кожен день прострочення платежу і не звільняє від виконання зобов’язань.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З відповідача, крім суми боргу за поставлений товар, також підлягає стягненню 61937,36 грн. дотації сільгосптоваровиробникам за реалізовані відповідачу м’ясо в живій вазі з наступних підстав.

Згідно з п. 11.21. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), в редакції що діяв на момент укладення договору, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з приписів п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість в даному випадку є операція платника податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Порядок нарахування, виплат і використання коштів,спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі (далі – Порядок), був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно з п. 2 вказаного Порядку сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

У відповідності з абзацом четвертим пункту 5 Порядку, переробні підприємства перераховують сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені у грудні 2008 р. молоко та м’ясо в живій вазі остаточно розраховані суми дотацій не пізніше 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання до Світової організації торгівлі.

Протокол про приєднання до Світової організації торгівлі Верховна Рада України ратифікувала Законом України від 10.04.2008р. № 250-VІ.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм, відповідач зобов’язаний був перерахувати позивачу суму дотації в розмірі 61937,36 грн. ще до 1 березня 2009 року.

Отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у загальній сумі 309686,78 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 51395,96 грн., інфляційні втрати у сумі 34434,22 грн., а також 3% річних у сумі 6587,38 грн., що нараховані відповідачу в зв’язку з неналежним виконанням умов Договору поставки № 10/ПС від 06.02.2008р., виходячи з суми боргу 309686,78 грн., тобто з включенням суми дотації у розмірі 20%, регламентованої постановою КМУ від 12.05.1999р. № 805.

Проте, з таким нарахуванням штрафних санкцій суд не погоджується, оскільки з наведених вище обставини вбачається, що сума дотації, хоча і сплачується переробними підприємства сільськогосподарським товаровиробникам, але за рахунок тих коштів, які переробне підприємство повинно було сплатити до бюджету у вигляді податку на додану вартість, тобто за своєю природою є дотацією за рахунок бюджету, а не частиною вартості товару.

В силу приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» порядок нарахування та використання сум податку на додану вартість сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлену переробним підприємствам худобу в живій вазі врегульований податковим законодавством та не може регулюватися інакше ніж законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інакше не встановлено законом.

Відповідно до ч.3 ст. 55 ГПК України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Отже, судом здійснено перерахунок пені за прострочку платежу, індексу інфляції та 3% річних, виходячи з суми боргу за поставлений товар 247749,39 грн. та з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України, якою передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При цьому, частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм, на підставі ст. 55 ГПК України, суд задовольняє пеню за прострочку платежу в сумі 29648,47 грн. за наступним розрахунком:

- накладна № 6543 від 02.12.2009р. –вартість товару 49437,40 грн.

за період прострочки з 03.12.2008р. по 02.06.2009р. –182 дня – облікова ставка НБУ –12%: 49437,40 х 24% х 182 : 100 : 365 = 5916,23 грн.

- накладна № 6585 від 05.12.2008р. –вартість товару 198311,99 грн.

за період прострочки з 06.12.2008р. по 06.06.2009р. –182 дня – облікова ставка НБУ –12%: 198311,99 х 24 % х 182 : 100 : 365 = 23732,24 грн.

- 5916,23 грн. + 23732,24 грн. = 29648,47 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних та індексу інфляції і задовольняє їх за наступним розрахунком:

- 3% річних: 1056,47 грн. + 4189 грн. = 5245,47 грн.

- накладна № 6543 від 02.12.2009р. –вартість товару 49437,40 грн.

за період прострочки з 03.12.2008р. по 19.08.2009р. –260 днів: 49437,40 х 3% х 260 : 100 : 365 = 1056,47 грн.

- накладна № 6585 від 05.12.2008р. –вартість товару 198311,99 грн.

за період прострочки з 06.12.2008р. по 19.08.2009р. –257 дня: 198311,99 х 3 % х 257 : 100 : 365 = 4189 грн.

- індекс інфляції за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, який був визначений позивачем у позові: грудень 2008р. –102,1%; січень 2009р. –102,9%; лютий 2009р. –101,5%;

- 247749,39 грн. (загальна сума боргу) х 102,1 х 102,9 х 101,5 = 264192,04 грн. –інфляційні втрати складають 16442,65 грн.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ідекс»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 139; код ЄДРПОУ 13736487) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Журавка»(17620, Чернігівська обл., Варвинський р-н, с. Журавка, майдан Центральний, 3; код ЄДРПОУ 31676353) суму основної заборгованості 247749 грн. 39 коп., суму дотації - 61937 грн. 36 коп., пеню –29648 грн. 47 коп., індекс інфляції –16 442 грн. 65 коп., 3% річних –5245 грн. 47 коп., державне мито –3610 грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –211 грн. 89 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

4. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Журавка»(17620, Чернігівська обл., Варвинський р-н, с. Журавка, майдан Центральний, 3; код ЄДРПОУ 31676353) 76 грн. 50 коп. –зайво сплачених коштів на витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 227 від 23.06.2009 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 10/253-09.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –13.11.2009 р.