Ухвала суду № 85371488, 04.11.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/287/2019

130/314/19

У Х В А Л А

про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу

04.11.2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Мельник А.Г.,

прокурора Посвалюка І.П.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисників Таужнянського Д.В., Кадочнікова А.О., Тютюнника В.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020130000009 від 3 січня 2019 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нова Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджеця м.Кишинів Республіки Молдова, без певного місця проживання, по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, -

у с т а н о в и в :

Термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених спливає, відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, 16 листопада 2019 року.

Прокурор у судовому засіданні заявляє клопотання та вважає за доцільне продовжити тримання під вартою обвинувачених, мотивуючи зазначене відсутністю підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу та наявністю попередніх ризиків. Зокрема, можливості переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого злочину з огляду на те, що вони ніде не працюють і не мають постійного та законного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків.

Потерпілий підтримує позицію прокурора.

Обвинувачені заперечують щодо продовження їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважають, що прокурором не доведено наявність ризиків, а зазначені лише формальні підстави для продовження тримання під вартою.

Захисники обвинувачених підтримують позицію своїх підзахисних і просять обрати їм запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думки учасників процесу, суд дійшов висновку про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою з огляду на таке.

Згідно зі статтею 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право змінити та скасувати запобіжний захід щодо обвинувачених, що здійснюється в порядку, визначеному главою 18 КПК України. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Суд вважає, що вчинення тиску на потерпілих та свідків, на який вказує прокурор, нічим не підтверджений, про що свідчить відсутність заяв потерпілих з цього приводу до цього часу, а також відсутність свідків події.

Водночас, вирішуючи питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, суд звертає увагу, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 16 листопада 2019 року, розгляд кримінального провадження після скасування попереднього вироку ще не розпочато, а ризики, наявність яких стала підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені статтями 177, 194 КПК України, не зменшились та не відпали.

Суд вважає, що в наявності такі ризики, передбачені статтею 177 КПК України, як можливість обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інші злочини, перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином.

Доказів, що можуть свідчити про можливість застосування відносно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи відсутність будь-яких обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, його продовження та відсутності даних про втрату ризиків, визначених статтями 177, 178 КПК України, що стали підставами для його обрання, та зважаючи на те, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 16 листопада 2019 року, а розгляд кримінального провадження не завершено, суд вважає, що запобіжний захід всім обвинуваченим у виді тримання під вартою доцільно продовжити до двох місяців з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя.

При цьому суд враховує, що Вінницький апеляційний суд в своїй ухвалі від 18 вересня 2019 року, скасовуючи попередній вирок суду у зв`язку з істотним порушенням кримінального закону, не знайшов підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Підготовче судове засідання відкласти на 13 год 17 грудня 2019 року.

Клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нова Каховка Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною другою статті 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 4 листопада 2019 року по 2 січня 2020 року включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджеця м.Кишинів Республіки Молдова, без певного місця проживання, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 4 листопада 2019 року по 2 січня 2020 року включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 4 листопада 2019 року по 2 січня 2020 року включно.

Ухвала не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Костянтин Шепель