Рішення № 8537092, 10.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" листопада 2009 р. Справа № 4/236-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Щербак Оксани Миколаївни,

м. Біла Церква

про стягнення 60126,75 грн.

за участю представників:

від позивача          Смірнова І.В. –предст., дов. від 27.01.2009р.;

від відповідача          не з’явився;

від прокуратури           Пінкас Т.А. –прокурор;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява прокурора міста Біла Церква (прокурор) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква (позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Щербак Оксани Миколаївни, м. Біла Церква (відповідач) про стягнення 60126,75 грн. заборгованості, яка складається з 55842,14 грн. орендної плати та 4284, 61 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань (договір оренди нежитлового приміщення від 26.09.2007р.) щодо сплати орендної плати.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.2009р.

20.10.2009р. сторони та прокурор в засідання суду не з’явились, хоча про час та місце були повідомлені належним чином, що підтверджується відбитком штампу загального відділу господарського суду на звороті у нижньому лівому куті ухвали від 20.10.2009 р., а також наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення сторонам рекомендованого поштового відправлення, щодо ухвали суду від 20.10.2009 р.

Ухвалою суду від 20.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 10.11.2009р.

Відповідач вдруге в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалою суду від 20.10.2009р., документів до суду не надіслав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

          26.09.2007р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Щербак Оксаною Миколаївною у справі було укладено договір оренди № 431 нежитлового приміщення (далі –договір), відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 99,90 кв.м., яке розташоване на першому поверсі п’ятиповерхового блочного будинку за адресою: Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Турчанінова,11, яке перебуває на балансі житлово-експлуатаційного контори № 4.

          Відповідно до п. 2.1 договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі.

          Згідно п. 3.1 розділу 3 договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю за використання приміщення орендну плату в розмірі 4298 грн. 40 коп. за перший місяць оренди та перераховувати орендну плату кожен місяць не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

          Вказане приміщення було передано Орендодавцем в оренду згідно акту прийому- передачі від 20 вересня 2007 року, а Орендар прийняв в строкове платне користування вказане приміщення.

За розрахунком позивача, розмір орендної плати за весь період користування приміщенням складає 55842,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 5. ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Ця плата вноситься щомісячно якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач своїх зобов’язань за договором в повному обсязі не виконав, доказів сплати орендної плати суду не надав, а тому суд вважає за можливе задовольнити суму основного боргу та стягнути з відповідача 55842, 14 грн.

Позивач також просить стягнути 4284, 61 грн. пені.

Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 вказаного договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню від заборгованості суми за кожний день прострочення платежу. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми недоплати, у розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що вимога позивача про стягнення 4284, 61 грн. пені є обґрунтованою, та такою, що відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до приписів 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховуючи, що в зв’язку з економічною кризою та тим, що занадто високий розмір пені може утруднити фінансовий стан фізичної особи-підприємця та унеможливити виконання зобов’язання за рішенням суду, зменшує пеню, яка підлягає стягненню з відповідача до 500 грн.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Щербак Оксани Миколаївни (09100, Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Леваневського, 47, кв. 368, код 2754720223) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Ярмакова, 1/23, код 23570409) –55 842 (п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 14 коп. заборгованості, 500 (п’ятсот) грн.. пені, 563 (п’ятсот шістдесят три) грн. 42 коп.. державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн.. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя