Рішення № 8536918, 13.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2009 р. Справа № 10/242-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/242-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної компанії «Полісся-

Продукт», м. Житомир;

до приватного підприємства «Модуль С.В.», с. Дрозди;

про           стягнення 2068,82 грн.

Представники сторін:

від позивача: Могильницький В.Ю., довіреність від 19.08.2009р. б/н;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Модуль С.В.»про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 1479,69 грн., пені –171,73 грн., штрафу – 147,97 грн., індексу інфляції –218,35 грн. та 3% річних –51,08 грн., які нараховані в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 40657/5250 від 22.03.2008р.

Ухвалою від 01.09.2009р. Господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 10/242-09 та призначив її розгляд на 22.09.2009р.

Ухвалою від 22.09.2009р. суд відклав розгляд справи на 13.10.2009р., в зв’язку з неявкою у судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 01.09.2009р. та ухвали від 22.09.2009р. не виконав, письмовий відзив по суті позовних вимог не надав.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю торгівельною компанією «Полісся-Продукт»(далі –постачальник) та приватним підприємством «Модуль С.В.»(далі –покупець) укладено Договір № 40657/5250, згідно з умовами якого постачальник, на умовах передбачених договором, зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Товар передається партіями (п. 1.1. договору). Кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у видаткових накладних постачальника (п. 2.2. договору). Покупець зобов’язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 14 днів з моменту прийомки товару (п. 3.1. договору).

На виконання умов договору, позивач на підставі видаткових накладних № ПН-0132881та № ПН-0132882 від 12.06.2008р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 1609,72 грн.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та за одержаний товар повністю не розрахувався. На день розгляду справи заборгованість відповідача за Договором № 40657/5250 від 22.03.2008р. складає 1479,69 грн., що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу.

У відповідності з п. 6.4. договору, у разі несвоєчасного погашення боргу покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі від суми заборгованості за весь час її прострочки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 171,73 грн. та штраф у сумі 147,97 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши правильність розрахунку позивача та виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, задовольняє пеню за період прострочки з 27.06.2008р. по 27.12.2008р. в сумі 178,05 грн., а саме: 1479,69 грн. х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) х 183 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 178,05 грн.

Вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 147,97 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф та пеня це –неустойка - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до стаття 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в загальній сумі 319,10 грн. свідчить про безпідставне намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Отже, враховуючи конституційний принцип, суд з підстав наведених норм не може застосувати подвійну відповідальність до відповідача за одне й те саме правопорушення шляхом стягнення пені і штрафу одночасно, тому задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 178,05 грн. у вигляді пені та відмовляє в частині вимог з приводу стягнення штрафу в сумі 147,97 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 218,35 грн. та 3% річних у сумі 51,08 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних та індексу інфляції і задовольняє їх за розрахунком позивача, наведеним у додатку до позовної заяви.

Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Модуль С.В.»(09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Куріленка, 8; код ЄДРПОУ 24887812) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної компанії «Полісся-Продукт»(10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12; код ЄДРПОУ 32265298) суму основної заборгованості 1479 грн. 69 коп., пені –178 грн. 05 коп., індекс інфляції –218 грн. 35 коп., 3% річних –51 грн. 08 коп., державне мито –95 грн. 02 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –219 грн. 84 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –23.10.2009 р.