Рішення № 8536783, 09.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" листопада 2009 р. Справа № 13/203-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укрзахідатоспецмаш”, м. Дубляни, Жовтківський район, Львівська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозбут”, м.Бровари, Київська обл.

про стягнення 13604,46 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача не з’явився;

від відповідача не з’явився;

суть спору:

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укрзахідатоспецмаш” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозбут” (далі –відповідач) про стягнення 13604,46 грн., з яких 10176,81 грн. –основний борг, 1224,56 грн. –пеня, 274,35 грн. –3% річних, 1387,69 грн. –інфляційні збитки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №08-01/28 про надання послуг від 28.01.2009 р. щодо оплати за виконані роботи.

Згідно клопотання позивача, що наявне в матеріалах справи останні просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалами суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 26.10.2009 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

28.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №08-01/28 про надання послуг (далі –Договір). Відповідно до умов договору позивач зобов’язаний був якісно здійснити капітальний ремонт фронтального навантажувача Stalowa Wola в кількості 1 штука та передати відповідачу техніку, а відповідач зобов’язаний був прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 договору сума договору встановлюється кошторисом витрат (специфікаціями) з урахуванням ПДВ.

Згідно додатку №1 та додатку №2 до договору «Кошторис витрат»сума договору складає 248176,81 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору обов’язком відповідача є прийняття та оплата робіт згідно до актів-виконаних робіт у відповідності до умов договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, виконавши робіт за договором на загальну суму 248176,81 грн. що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-8952 від 13.05.2008 р. підписаними в двосторонньому порядку позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 2.5 договору відповідач зобов’язаний був остаточно розрахуватися за виконану позивачем роботу по факту підписання акту прийому-передачі техніки з ремонту, але не пізніше дати відвантаження техніки.

Як вбачається з матеріалів справи техніка була відвантажена відповідачу 13.05.2008 р., що підтверджується довіреністю №206058 серія ЯНЯ від 13.05.2008 р.

Таким чином з 14.05.2008 р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання за договором.

Відповідач в порушення умов договору за виконані позивачем роботи повністю не розрахувався, сплативши частково 238000 грн., у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10176,81 грн.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 10176,81 грн.

Згідно п. 5.2 договору у разі порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен прострочення.

Позивачем відповідно до п. 5.2 Договору нарахована пеня за період з 06.03.2009 р. по 06.09.2009 р. в розмірі 1224,56 грн. згідно прохальної частини позовної заяви.

Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.

Як встановлено судом вище, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання з 14.05.2008 р., що також не заперечується позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тобто, вказана стаття визначає термін за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням вищенаведеного позивач має право нараховувати пеню по договору з 14.05.2008 р. по 14.11.2008 р. У зв’язку із зазначеним кінцевою датою до якої позивач може нараховувати штрафні санкції у вигляді пені на підставі п. 5.2 договору з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України є 14.11.2008 р.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 1224,56 грн. пені за період з 06.03.2009 р. по 06.09.2009 р. є неправомірною, оскільки позивач не має права нараховувати пеню за цей період, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 402,33 грн., інфляційних збитків 1845,09 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви в сумі 274,35 грн. 3% річних та 1387,69 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозбут” (Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова 133; код ЄДРПОУ 32628688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Укрзахідатоспецмаш” (Львівська обл., м. Дубляни, вул. Львівська 16, код ЄДРПОУ 33169349) 10176 (десять тисяч сто сімдесят шість) грн. 81 коп. заборгованості, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 35 коп. –3% річних, 1387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 69 грн. збитків від інфляції, а також судові витрати: 124 (сто двадцять чотири) грн. 24 коп. державного мита та 215 (двісті п’ятнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 1224,56 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя